Навколо зодовго потроху утричі якнакраще відтепер назавжди назовсім донині дотепер довічно занадто торік позаторік повсюди подекуди десь отак невтямки ненадовго отам вгорі внизу незграбно нахабно невиховано низько неперевершено надалі забагато замало
Мабуть, у кожного вдома є домашній улюбленець. В селі це не тільки улюбленці, але і невід’ємна частина домашнього господарства. Важко уявити подвір’я без собаки-сторожа… Так повелося в нас в селі, що собаки мають більшу повагу, ніж коти, мабуть через свою вірність, а котики завжди страждають через свій злодійський та лінькуватий характер..Тому в нас кожен собака мав особливе, яке тільки йому підходило, ім’я, а от коти були і є всі Мурчики…
Перший пес якого я пам’ятаю – це Барсік, світлий і кудлатий, він був дуже добрим та терплячим (особливо до нас, дітей), навіть не знаю, хто перший появився, я чи він…:)
<span>Далі у нас був Кудлай, з яким пов’язано усе моє дитинство.
</span><span>Кудлай був безмежно добрим…тому при його сторожуванні обікрали дідову комору…але Кудлай ніколи не пропускав можливість піти з нами на гриби, або пасти корови, і чомусь найбільшим ворогом Кудлая була корова КрАса)) На жаль на своєму 13-му собачому році життя він нас покинув…</span>
Я був відданий своїй Батьківщині.
Маленького хлочика залишили вдома одним.
Дітей не можна лишати вдома одних.
Одна моя знайома любить варену моркву.
