Яке це щастя, коли всі навкруги живі та здорові!
Це справжня радість, яку не можна зрівняти ні з чим!
Зажурився козак у неволі і тяжко стало йому жити .
Не воля , а сім"я и товарищі були в нього на умі .
Холодно...(односкладне,називне)
навчіться слухати один одного.(односкладне,узагальнено особове)
Школа - це мисце, де ты проводиш бильшу частину свого дитинства. Там ти навчаешся, заводиш нових друзив, спилкуешся. Школа вчить тебе жити, розумити людей, и працювати в команди. И як би ми не хотили вчитися, це потрибно нам для успишного майбутнього життя. И ми повинни дякувати тим, хто нас навчае.
Пойдёт?
-Я б хотів би потрапити в місто же живуть лише діти
-Ти що, там взагалі нічого цікавого, ніхто нічого незнає...
-Що? Ти пам'ятаєш наші дитячі роки. У нас було багато ігор. Ми раділи життю з усього. Ми могли радіти навіть з пальця.
-Частково так, але ти незнаешь того що зараз.
-А зараз мені потрібно кожен день ходити на роботу.
-А тоді тобі треба було ходити в школу. Щось з тобою не те...
-Мабуть кожен дорослий хоче потрапити в це місто, і побути дитиною.
-Хоча ти правий. Цього хочуть усі дорослі. Але на жаль наврядчи це здійсниться.
-Ну так...