Товариська дівчина . Лариса була товариською дівчиною. Ставати товариським. Я дуже сподіваюсь стати товариським. Товариські взаємини. У мене з ним були товариські взаємини. Товариська людина. Потрібно бути товариською людиню. Бути товариською. Орися намагається бути товариською. Товариський клас. У нас дружній та товариський клас.
<span>водопад,водичка,підводний,водовоз,водиця</span>
Осінь
Пролетіло веселе літо. Ось і настала осінь. Прийшла пора збирати врожай. Ваня і Федя копають картоплю. Вася збирає буряки і морква, а Феня квасоля. В саду багато слив. Віра і Фелікс збирають фрукти і відправляють їх у шкільну їдальню. Там всіх пригощають спілими й смачними фруктами.
В лісі
Гриша і Коля пішли в ліс. Вони збирали гриби і ягоди. Гриби вони клали в кошик, а ягоди в кошик. Раптом пролунав грім. Сонце сховалося. Кругом з'явилися хмари. Вітер гнув дерева до землі. Пішов великий дощ. Хлопчики пішли до будиночка лісника. Скоро в лісі стало тихо. Дощ припинився. Виглянуло сонечко. Гриша і Коля з грибами і ягодами вирушили додому.
гриби
Хлопці пішли в ліс за грибами. Рома знайшов під березою красивий підберезник. Валя побачила під сосною маленький маслюк. Сергій розгледів в траві величезний боровик. У гаю вони набрали повні кошики різних грибів. Хлопці веселі і задоволені повернулися додому.
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
<span>У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.
</span>
Айстра росте у саду моеi бабусi.
У тата Микити е автомобiль.
Як сьогоднi жарить сонце!
