Олександр Потебня - філософ мови
Олександр Потебня Опанасович - мовознавець і філософ, літературознавець, фольклорист та етнограф, представник психологічного напряму в слов'янській філософській науці. Народився у небагатій шляхетській родині Роменського повіту Полтавської губернії. Атмосфера, що панувала в сім'ї колишнього офіцера, а згодом службовця, ще з юних літ сприяла серйозному захопленню хлопця поглибленим вивченням мов, історії, літератури. Навчався у Радомській гімназії, у Царстві Польському, де його дядько по матері був учителем. Там вивчав польську, а у домі свого дядька — німецьку. Він був одним із засновників Харківської громади. Потебні належить думка про потребу видання словника давньої української мови.
1.Олег захворів,і його олнокласниця не танцюватиме вальс,якщо він не одужає.
2.Коли я побачив тебе,то серце почало битися частіше,але згодом я вгамував свої почуття.
3.Йшла злива,так що ніхто не наважувався вийти з дому,та моя сестра все ж таки вийшла.
Жила – була у лісі родина лісника: сам лісник, його дружина і двійко діточок – неслухняний хлопчик та його молодша сестричка. Одного разу діти відпросились у батьків сходити до міста, подивитись на веселий гурт клоунів цирку – шапіто.
<span>Лісник відпустив дітей, але перед цим влаштував їм екзамен з правил дорожнього руху. За дорогу їм слугувала лісова стежка. А сигналами світлофора були зелене дерево, кущ червоної смородини та жовті квіти кульбабок. Дійшовши до стежини, діти уважно подивилися на сигнал світлофора (зелене дерево) та обережно перейшли стежку. Лісник залишився задоволений знаннями дітей. Наступного дня, вийшовши раніше з дому, діти встигли не тільки подивитися веселий гурт клоунів, а й побувати в зоопарку. Діти залишилися дуже задоволені.</span>
Непонятненькооо нечегооооо
