Ответ:
Объяснение: двісті п'ятдесят вісім
Двохсот п'ятидесяти восьми
Двомстам п'ятдесяти восьми
Двісті п'ятдесят вісім
Двомстами п'ятдесятьма восьми
Двохстах п'ятдесятьма восьми
У деяких iменниках ж. i ч. роду, що в початковiй формi мають нульове закiнчення ,зi змiною форми слова в коренi вiдбуваеться чергування звукiв (i)з(е) або (0). Лiд - льоду , повiнь- повенi. але : розповiдь- розповiдi, снiг- снiгу.
<span>Лелека -символУкраїни
На малюнкку зображений лелека.Це могутній птах з довгими червоними ногами,шиєю і дзьобом,Оперення в лелек біле,чорні лише кінці крил.Коли лелека стоїть,склавши крила,здається, що чорна вся задня частина тіла.На шиї та грудях пера видовжені.Гнізда лелеки будують з гілок,які збирають навкруги.З роками гніздо збільшується в розмірах.В Україні люди з особливою повагою і шаною ставляться до лелек,бо ці дивовижні птахи є символом нашої Держави </span><span>
</span>
<span>Що означає любити
Порадившись у загальному колі, спробуйте скласти перелік усього, що люблять учні вашого класу. Вас, напевно, здивує, як багато людей, речей, явищ ми здатні любити. Зрозуміло, що в усіх наведених вами випадках вживання дієслова «любити» йдеться про різні почуття.
</span>
<span>Про природу любові не одне століття сперечаються мислителі та митці. В одному вони дійшли згоди: здатність любити - виняткова властивість людини, завдяки якій ми цінуємо життя. Озирніться навколо себе. Вас оточує безліч предметів. Ви байдужі до них. Та варто вам натрапити поглядом на улюблену книжку або дрібничку, подаровану торік братом, квітку, яку виростили самі, чи улюблений шарф, що сплела вам на день народження бабуся, - і речі перестають бути просто речами. Пробуджуючи наші почуття й думки, вони й самі ніби оживають. І що досконалішим є об'єкт нашої любові, то загадковішою стає суть цього почуття. Людині зазвичай легко розповісти, чому вона любить ту або ту річ, музичний або літературний твір. Проте ми розгублюємося, відчуваючи брак слів, коли йдеться про рідний край, друзів, рідних. Учені-психологи, дослідники внутрішнього світу людини, встановили, що любов є вільним, таємничим, невимушеним і непередбачуваним почуттям. Досі не відомі випадки, щоб хтось відчув любов, зваживши на пораду або виконуючи наказ.
</span>
<span>Утім кожен точно знає, що ті, кого ми любимо, або те, що ми любимо, є для нас найважливішим у житті. Так любов будує навколо людини її неповторний світ. Український філософ Григорій Сковорода визначав цю особливість любові словами: «Хіба не любов усе єднає, будує, творить подібно до того, як ворожість руйнує?».
</span>
Волошка синя, або польова — однорічна рослина з родини складно-цвітних, яка росте серед посівів жита й інших польових культур переважно в середній і північній смугах Європейської частини Радянського Союзу і зокрема всюди на Україні та в Західному Сибіру.
Вся рослина сіропухнаста, з прямостоячим гіллястим стеблом, заввишки ЗО—60 см. Листки в неї чергові, сидячі, лінійно-ланцетні. Кошики квіток на довгих квітконосах. Крайові квітки в кошику, лійкоподібні, сині або голубі, нерівномірно п’ятизубчасті, а серединні — трубчасті, фіолетові. Сім’янка з чубком із цупких волосинок. Цвіте волошка в червні — липні. Квітки збирають зразу ж, як тільки розпукаються квіткові кошики, сушать квітки (без їхніх кошиків) у темному місці, яке добре провітрюється. У науковій медицині волошки сині вживають тільки у вигляді легкого сечогінного засобу.
У народній медицині цю рослину вживають як жовчогінний, сечогінний і потогінний засіб: від во¬дянки, жовтяниці, при запаленні нирок і сечового міхура та при простуді; якщо ж ці хвороби супроводжуються спазмами то відвар синіх волошок має й проти спазматичний вплив.
Відвари крайових квіток синіх волошок часто застосовують у вигляді примочок для очей при деяких хворобах цього органа як протизапальний, а іноді й припікальний і дезинфікуючий засіб. Цю рослину зовнішньо і внутрішньо застосовують у формі відвару з її квіток також і при особливій хворобі очей, яка називається курячою сліпотою. При цьому лікуванні треба дотримува—тися дієти: часто вживати в їжу печінку при загальному посиленому харчуванні риб’ячим жиром.
<span>Способи застосування. Відвар: одна чайна ложечка на склянку окропу; вживати по 1/4 склянки, три рази на день: зовнішньо застосовувати як при¬мочку.</span>