Однією з найважливіших моральних якостей людини в народі споконвіку вважалася чесність. Чесна людина завжди цінується в суспільстві, бо на неї можна покластися, вона не зрадить і намагатиметься за будь-яких обставин бути щирою. Чесність вважають позитивною якістю, однак часто люди допускають незначний обман, особливо коли правда загрожує здоров’ю, моральному спокою або й життю. Якщо правда може травмувати когось, тоді її можна приховати. Тому, на мою думку, не слід плутати чесність і щирість, хоча вони тісно взаємопов’язані. Якщо людина щира, то вона й по-своєму чесна, а якщо ні, тоді вона брехлива й ненадійна.Пригадаймо Федька з оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник». Розбишака, хуліган і «сибіряка», якого бояться всі хлопці села й навіть мати трохи побоюється через затятий характер, він керується непохитним моральним принципом - не брехати. Навіть батько, відшмагавши Федька за чергову провину, щоразу після покарання дає йому дві-три копійки «за те, що правду говорить» і «не любить товаришів видавати». Єдиний раз довелося хлопцеві збрехати - заради блага підступного й брехливого панича -і за це він змушений був поплатитися власним життям. Нечесні слова Федька не можна, проте, назвати брехливими, вони стали воістину благородними.Отже, бути чесним не завжди означає говорити правду. Чесність передбачає ще й уміння у відповідальні моменти побачити світ і себе в цьому світі такими, якими вони є насправді. Дуже часто й навколишня дійсність, і сама людина виявляються не такими привабливими, якими їх хочеться бачити. Тому той, хто вміє реально оцінити все й усіх, - справжній сміливець, який не боїться ні світу, ні себе....<span>
</span>
Що таке справжнє щастя ? гроші, дороге авто,особняк............Ні,адже щастя не в грошах . Бо гроші це всього лише папірці .Справжнє щастя-це вірні друзі,люблячі батьки,і т.д.
Так, це пасивний дієприкметник.
шістнадцять 11б. 10зв. 3скл.7пр.
<span>Ти(підмет) з’явилась(присудок)) мені(додаток) – і здалося(присудок), що світ(підмет) помолодшав(присудок) навколо(обставина) на тисячу(додаток) літ.(додаток).
- розповідне, неокличне.
- складне з різними видами зв'язку (складносурядний зв'язок: Ти з'явилась — і здалось. Та складнопідрядний: </span><span>і здалося, що світ помолодшав
</span>
- 3 частини, <span>причинно-наслідковий звязок.
1 речення: розповідне, неокличне, двоскладне, </span>повне, <span>поширене, неускладнене.
2 речення: </span><span> розповідне, неокличне, поширене, повне, односкладне, безособове. Головний член речення "здалося" виражений безособовим дієсловом.
3 </span>речення: розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
- з'ясувальне.
- тире у складносурядних реченнях з відтінком причини.
кома, між частинами складнопідрядного речення.
(), (і), [що]. Від другого до третього стрілочка із запитанням що?.