Н.в.-два олівці, три волошки, одна задача, чотири яблуні;
Р.в.-двох олівців, трьох волошок, однієї задачі, чотирьох яблунь;
Д.в.-двом олівцям, трьом волошкам, одній задачі, чотирьом яблуням;
З.в.-два олівці, три волошки, одну задачу, чотири яблуні;
О.в.-двома олівцями, трьома волошками, однією задачею, чотирма яблунями;
М.в.-на (у) двох олівцях, трьох волошках, одній задачі, чоторьох яблунях.
<span>собаками загнаний на списи, стікаючи гарячою кров’ю в останній несамовитості
гриз залізо наконечників трощив дерево списівищ. Його випружене тіло лиховісно
скрикувало в тисячних вогнях, воно ось-ось мало вибухнути червоною кривавістю.
Але звір, видно, відчував наближення останньої миті. Він не хотів смерті, прагнув
уникнути того кінця, після якого вже не буває початку. Переповнений передсмертним
риком, він жахнув з кола знищення. Його
затьмарені болем очі все ж здобулися на ще одне зусилля, щоб забачити вільний
проміжок. Задране в лютій зневазі, рило хапливо нюшило дорогу, заволохатілі вуха
вловлювали щонайменші продихи лісового повіву волі. Умить лишив кабан у тій
улоговині людей собак гострі, довгі списи і помчав по схилу вгору, де самотньо
приглядався до ловів князь Ярослав (П. Загребельний).
</span><span />
Надо подчеркивать прямой линеей.
Як прекрасно жити на світі. Не розумію людей які не хочуть жити. Тому що наше життя веселе і смішне. Наприклад встаєш зранку і світить сонечко. Або пташки співають. На мою думку світ чудовий і створений саме для нас. А як думаєте ви?