Не розуміє людина жарту – пиши пропало! І знайте: це вже несправжній розум,хоч у неї,може,і премудра голова.Краще сміятися,не бувши щасливим,ніж померти,не посміявшись.Гумор і поезія є золотими воротами до всього чесного,благородного,прекрасного.З особистих властивостей найбезпосередніше сприяє нашому щастю весела вдача.Як міль – одягові і черв’як дереву,так печаль шкодить серцю людини.Гумор – це бачення,сприймання і відтворення явищ оточуючої дійсності в життєрадісно-комічному тоні,художні твори з настановою на зображення смішного. Об’єкт гумору не заперечується повністю,висміюються тільки деякі його риси,здебільшого в доброзичливій жартівливій формі,на відміну від сатири,в якій переважає гнівний викривальний сміх.Справедливо сказано,що гумор – невідлучна прикмета кожного правдивого таланту.Сатира – в широкому розумінні художня творчість,найприкметнішою ознаю якої є різке викриття зображуваних явищ шляхом висміювання.Отак сидиш і думаєш…Гумор…Сатира. Наш чудовий народ. Од його ми,народ,дотепний. Веселий. Мудрий. Я бачу свій нарож,як він,ухиляючись у вуса,дивиться на тебе лукавими своїми очима і «зничтожає» тебе.…Як я люблю цей народ,коли він мене «зничтожає» своєю мудрістю,своїм отепом,своїм неперевершеним «своїм»…І я його розумію,і він мене розуміє…що люблю ж я його,як сонце,як повітря,а він,народ,стоїть,підморгує,усміхається.Та будь же ти тричі щасливий!Сміятися не гріх над тим,що видається нам смішним.Треба любити людину. Більше,ніж самого себе.Тоді тільки ти маєш право сміятися.І тоді людина разом із тобою буде сміятися…із себе,із своїх якихось хиб,недоліків,недочотів.Той сміх,що не ображає,а виліковує,виховує людину,підвищує…
Рассуждать здесь можно о тоаком человеке как Очумелов. Этот человек, которому по-барабану, что и где и кого происходит. Не думая о судьбе бедной собачки и даже не разобравшись, он готов отправить ее на живодерню. Но потом появляются откуда-то "адвокат" беззащитного животного и , тогда Очумелов опять меняе свое мнение.
Об этом произведении можно рассуждать как поучительным и юмористическим
Потомучто дьяк приходит к врачу и хвалит его но врач оказался неумелым растяпой и не смог зуб вырвать у дьяка их ругань была смешной.
Я не читала, но я напишу предложения которые ты можешь использовать
1. Принц был очень добрым, справедливым, решительным, строгим, миролюбивым, любил свой народ, заботливый, ворчливый и т.д.
2. Красивое лицо, уродливое лицо, глубокие, как море глаза, будто присыпанные пеплом глаза, наполненные смертной тоской, улыбка, и т.д.
3.Хорошо, плохо, любили его, уважали, льстили
4. Это из первого про всё хорошее, и про плохое, казнил всех кто провиниться, ненавидел людей, был жадным и скупым и т.д.
5. Что думаешь то и пиши
