Жив собі один купець. Мав він чудовий сад, у якому росли найрізноманітніші дерева і квіти. Не було тільки солов'я. І от одного разу зловив він у лісі сіреньку пташку і посадив у золоту клітку. Соловей сумно дивився у небо, і жалібно співав. Знайшов купець чоловіка, який знав пташину мову, і сказав:
- Розгадай солов'їну пісню!
Послухав чоловік солов'я і каже:
- Хазяїне, - соловей співає, - Земле моя, гніздечко моє, я без вас не можу жити.
Тоді купець випустив солов'я. Прилетів він у ліс і заспівав:
- Земле моя! Ти найкраща, наймиліша!
Здивувався купець і сказав до себе: "Дивак цей соловей. У мене жив у розкошахі сумував. А в своєму зруйнованому гнізді заливається від радості дзвінкоголосим співом."
- А ти не дивуйся, хазяїне....(без змін до скарб) - відповів йому чоловік, що знав пташину мову.
У нашому дворі живе жорстокий собака
На день народження мені подарували круглий блокнот на ключик.
Я давно мріяла не про іграшкового , а про живого собаку і одного дня моя мрія здійснилась.
Скорочення в навчальних закладах випускників-медалістів.
Чи дійсно потрібні випускникам екзамени?
Відгуло, віддзвеніло лагідне літо .Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі .Глибока, тиха, нерозважна туга вникає в серце, каменем, лягає . Моє щастя - Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном . Вже в садках наливаються свіжим соком яблука, груші та вишні . Зазолотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили . Для художника важливо було осмислити життєві явища, страждання і радощі людини . Гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом . Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі . В імя радості і миру встають будови тут і там
Н.в -Дарина
Р.в-Дарини
Д.в-Дарині
З.в-Дарину
О.в-Дариною
М.в-на Дарині
<span>Кл.в-Дарино</span>