Моє рідне місто – найкраще на Землі. Не тому, що тут пройшло моє дитинство і юність, не через до болі рідні місця, а тому, що воно дійсно зачаровує навіть просто проїжджих мимо людей. Воно насичене особливим колоритом, його вулиці переповнені весняним настроєм, а люди привітні і доброзичливі.
что-то типо этого.
ты из Константиновки, которая в Донецкой области?
Свято дівчат у нашій школі
<em>Тільки завітала до нас весна, як одразу нагадала нам, що на носі вже 8 березня! Що ж, наші хлопці часу не гаяли і підготували все на вищому рівні!</em>
<em>У вестибюлі школи був встановлений музичний центр, до нього був під'єднаний мікрофон. Повсюди ми розставили горщики з квітучими квітками. Вхід до школи був прикрашений різнокольоровими кульками, що, мабуть, одразу ж привели б у шок будь-кого. Між собою хлопці домовились, хто і якій дівчинці буде дарувати подарунок, щоб нікого не обділити. </em>
<em>Отже, 8 березня. Заходять дівчата до школи, відкривши рота: повсюди квіти, співає приємним голосом Іван Паленко, а хлопці один за одним дарують подарунки дівчинам.</em>
<em>Здається, наші дами були приємно здивовані! А ми тільки раді були зробити їм приємне! </em>
В
українських словах м'який знак вживається:
<span><span>
1. </span>Після букв д, т, з, с, ц, л, н, які позначають м'які приголосні: </span><span><span>
1) </span>в кінці слова: увесь [ у в е сَ
], обмаль [ о б м а л َ َ]
</span>
2) слів перед буквами, що позначають тверді приголосні: спільний [с пَ і лَ н и й], вільно [ вَ і лَ н о]
<span>
3) у дієсловах наказового способу та на -ться: стань [с т а нَ ]<span>,
коситься </span>[к о с и тَ
сَ а]</span><span><span>
2. </span>В дієсловах перед часткою -ся (-сь): стань [с т а нَ ] — станься
[с т а н сَ
а], сядь [сَ а дَ ] — всядься [в сَ а дَ сَ а].</span>
3. На позначення м'яких приголосних
усередині складу перед о: льон [лَ о н] сьомий [сَ о м и й]
<span><span>
4. </span>У суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк-: київський [к и й і в сَ к и й], військо [вَ і й сَ к о]</span>
5. У суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-:
рибонька [р и б о нَ
к а]
старесенький [ с т а р е с е нَ
к и й]
М'який знак
зберігається:
<span><span>
1. </span>В утворених присвійних прикметниках ненька [н е нَ к а ] <span> —
неньчин</span> [н е нَ ч и н];</span>
2. При відмінюванні: вишенька [в и ш е нَ к а ] — вишеньці [ в и ш е н цَ
і],
(але: землянка
— землянці, маска — масці)
В іншомовних словах
В словах
іншомовного походження м'який знак пишеться після м'яких д, т, з, с, л, н перед ї, йо, а також перед я,
ю, є, які читаються як [йа], [йу], [йе]: конферансьє[к о н ф е р а н сَ й е] батальйон[б а т а лَ
й о н]
мільярд [мَ
і лَ й а р д]
М'який знак
не пишеться у наступних випадках:
<span>1. Після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ: дріб [д рَ
і б], вісім [ вَ і сَ
і м] ( Виняток: Горький."трьох
") </span><span><span>
2. </span>Перед м'якими, пом'якшеними або
шиплячими: свято [с вَ а т о] сніг [с нَ
і г ]
(Винятки:
після букви л (їдальня, читальня, Польща,
сільський тощо) та слова тьмяний, різьбяр, няньчити,
бриньчати, женьшень, Маньчжурія)</span><span><span>
3.
</span>Між
подвоєними та подовженими приголосними: бутя волосся [в о л о сَ:
а] заміжжя [з а мَ
і жَ: а]
Речення:
</span><span>До конкурсу
залишилося обмаль часу.</span>
<span>Наші працівники вільно володіють двома мовами.</span>
<span>Будь-ласка, стань в чергу.</span><span>
В бабусі на
городі я побачила як квітне льон.</span><span>
В бій вийшло військо князя київського.</span>
<span>На околиці лісу
ріс старесенький ясен.</span>
<span>Для мене сама
найдорожча людина – це моя ненька.</span>
<span>На вишеньці росли чудові ягоди.</span><span>
Мільярди зірок щоночі видніються на безкрайому небі.</span><span>
</span>