Хто не знає легендарного киянина героя українських казок та билин славетного богатиря-змієборця – Кирила Кожум’яку? Лише він завдяки своїй силі і мужності здатен був врятувати київські землі від страшного змія, пам’ятаєте? Багато українських письменників зверталися у своїх творах до образу цього силача. Вирішив почерпнути натхнення з бувальщини й сучасний дитячий письменник Антон Сіяніка. Але головним героєм його казки став не славетний богатир, а його найменший син Микитка. Слабкий та нерішучий хлопчик, який постійно приходив додому з синцями від своїх однолітків, і не мріяв бути схожим на татка. Тому Кирило вирішив посприяти гідному вихованню малого і привіз того на літні канікули до діда Данила. Але все не так просто… Дід виявився не звичайним пенсіонером, а таким собі гуру магічних та, як на мене, езотеричних наук. Кликали його Майстром. І методика перевиховання та виховання у нього виявилася досить своєрідна. Вона може вміститися у короткий вислів: роби те, що вважаєш за потрібне, але ніщо не повинно шкодити іншим. Якщо ти зазнаєшся, говориш неправду – будеш покараний (самою природою), якщо ж навпаки – допомагатимеш, тим хто в небезпеці, житимеш у гармонії з природою – отримаєш винагороду.<span>Завдяки дідовій школі мудрості Микита поринає у світ чарівних пригод і знаходить справжніх друзів. Та це не звичайні парубки з вулиці, а міфічні істоти, які мешкають у Чудному світі, що існує паралельно з нашим світом. І випробування, які випадають на долю Микити та його друзів: Горинича – гарненького телятка, який несподівано стає Останнім Вогненним Змієм, Рисика – ельфа-лісовичка та Іви – водяної принцеси, набагато складніші від тих, з якими стикався батько хлопчика. Діти –небагато-немало – рятували світ, який намагалася знищити злюща Болотяна Відьма. На їхню долю випало чимало складних і небезпечних випробувань та цікавих пригод. Але всі труднощі лише зміцнили дитячу дружбу і додали кожному з них впевненості у собі. Власне, маємо ще один хеппі-енд. Постійна боротьба Мороку та Світла закінчилася, як і має бути, перемогою останнього. Адже, тільки доброта і любов здатні творити справжні чудеса. До самої кінцівки автор зберігає інтригу, тому хочеться прочитати одразу все, не відкладаючи на завтра. Певно, легке сприйняття тексту – це заслуга і вдалого перекладу молодої поетеси Ольги Зозулі, яка переклала чимало дитячих творів з англійської та французької на українську. Книга буде цікавою не лише дітям. Вона цілком підійде для сімейного читання, ба навіть буде корисною для дорослих. Адже в ній містяться деякі потаємні дитячі бажання, які не так легко дитині висловити. Зокрема, серед інших сюжетних ліній є історія непростого кохання Болотяної Відьми та Володаря Вод, яких помирило і об’єднало щире бажання кожної дитини – аби батьки були щасливі та ніколи не розлучалися. У казці багато смішних та повчальних епізодів, корисних порад, філософських висловів з глибоким змістом. Впевнена, кожен читач зможе знайти для себе щось корисне: чи то пораду, чи то керівництво до дій. Наостанок скажу, що не можна не погодитися з автором, який у кожне слово та кожну дію своїх героїв вкладає розуміння необхідності у дитячому віці справжньої міцної дружби. І що найцікавіше – нас однозначно чекає продовження цієї неймовірної історії, тому що дітлахи з останніх її сторінок стрибнули на спину Горинича й вирушили «до обрію на пошуки нових пригод...''</span>
Україна завжди славилась своїми сильними людьми. Проте раптово серед незаслужено забутих силачів віднайшлась істинно прекрасна і чарівна людина Іван Сила, справжнє прізвище якого Фріцак. О. Гаврош у своєму творі "Неймовірні пригоди Івана Сили" спробував відтворити образ уславленого українського силача та борця, що був визнаний найсильнішою людиною нашої планети. Іван втілює себе риси благородної людини, що спроможна заступитися за того, хто цього потребує. Так, перебуваючи на вокзалі, він допоміг злодію, який видався йому німим, врятувавши чоловіка від привселюдного побиття. Звичайно, злодій згодом виявився зовсім не німим, проте у такому вчинку Іван показав свою добродушність.І дуже прикро, коли поряд із благродство співіснує неправда та зажерливість. Іван Сила - сильна з дитинства людина. Так, батько відправив парубка з дому, бо родина була многодітна, а хлопець їв за чотирьох. Настільки талановитий від природи хлопець не зміг не звернути на себе увагу видатних тренерів, так Іван опинився серед чемпіонів. Проте його заслуги ще у щоденній праці. Жодна людина не спромоглася б досягти висот, якби не тяжка робота над собою та власним тілом. Щирий, завзятий і чесний хлопець не раз потрапляв у дивні та неприємні історії, проте кожно разу знаходив достойне розв’язання кожної зі своїх проблем. О. Гаврош не порушив закону жанру казки, адже зрештою добро і благородство перемогло.
Ми живемо на планеті Земля. У кожному куточку країни своя неперевершенна природа. ЇЇ треба любити и оберігати ,це все завдяки дбайливому ставленню до природи. Не можна забруднювати водойми, бо згине риба., не можна палити ліс, коли відпочиваєш,після себе потрібно прибирати за собою. Це все залежить від людської дбайливості. ...
<span>Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе.
</span><span>Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.
</span><span>До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.
</span><span>Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягнеш, крім батога.
</span>А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.
1. Ніч перед дуелем. 2. Творчі муки Федька Котигорошка або серенада. 3. Надсилання листа до редакції 4. Відповідь з релакції. 5. Перше побачення. 6. Вітьку Горобця й Петра Білого обвели навколо пальця. 7. Дуель між Вітьком і Петром. 8. Арешт. 9. У Вітьки ростуть крила. 10. Дарунок. 11. Турецький охотник.