З школи я йду довго. Навкруги було так тихо. Я вже пройшов майже пів шляху, і став чути спів синички. Я зупинився і почав слухати. Синичка така маленька, а так голосно і гарно співає. Напевно спів для синички це її мета, і вона так старанно до неї прагне. Десь ще хвилин 10 я послухав її прекрасний, може трошки тихенький, але прекрасний спів. Я пішов додому і цілий день намагався йти до своєї мета, як та маленька синичка.
Улюблене місце відтпочинку осінній ліс.
В лісі багато різних кольорів листя червоне, жовте, коричньове, оранджове. Дерева красиво вбрання.<em>ёжик на колюе на голеки листя, гриби. </em>
<em> Осінь гар на тим що вона вдягае все в брання. Дерева, кущі!!!</em>
<em>
</em>
1. У напіврозваленій альтанці Софійка встигла обладнати собі невеличку хатку.
2. Тому втома невідома, хто не працював.
3. Вже там цвіли і квіти незліченні.
4. Шукай не долі, а волі.
5. Любили ми поля безмірні і книг незміряні глибини.
6. Не знаю чому, але саме ця пісенька розбудила в мені якусь безпричинну, ще не зрозумілу тривогу.
Я загубила ключ від дверей.-Сьогодні я бачила як летіли ключами птахи у теплі краї.
Я маю довгу косу.-Мій дідусь кожного ранку влітку бере косу і іде косити траву.
Замок - житло принцесс . - На цих дверях дуже великий замок