Жаби<span> мають еліптичні </span>еритроцити<span> з ядром. їх </span>еритроцити <span>значно більші</span>....<span> У </span>людини є<span> три пари великих слин них залоз: привушні, підщелепні і під'язикові. </span>
Древесина голосеменных преимущественно состоит из трахеид.
Различают простой и двойной околоцветник.<span> Они отличаются тем, что у простого околоцветника все листочки однообразны, а у двойного дифференцируются на чашечку и венчик. Большинство растений имеют двойной венчик. Подвиды простого венчика – чашечковидный, венчиковидный и беспокровный. Чашечка из сросшихся или обособленных чашелистиков формирует внешний круг околоцветника. Роль чашечки – защита молодых частей цветка до того момента, как он распустится. Количество в венчике лепестков, образующих следующий за чашечкой круг в цветке, различно в зависимости от вида растения. Лепестки формируются из вегетативных листьев или разросшихся тычинок, лишенных репродуктивных свойств. Если лепестки срастаются своими концами, то образуется сростнолепестной венчик, если располагаются свободно, то свободнолепестной. </span>Венчик<span> – наиболее яркая, привлекающая внимание часть цветка. Он определяет вид цветка в целом. Благодаря наличию различных пигментов, венчики различных цветков окрашены по-разному. Венчик привлекает насекомых для опыления не только насыщенной окраской, но и ароматом эфирных масел, которые синтезируются в клетках эпидермиса лепестков и листков околоцветника или в секреторной ткани специальных железок у некоторых растений. Также венчик предохраняет тычинки и пестик от воздействия неблагоприятных факторов внешней среды, к примеру, перепадов температур.</span>
<span>Размером,бычий цепень побольше чем сосальщик, по типу питания различается. Бычий цепень у коровы,а сосальщик у человека бывает редко.</span>
Кожна клітина еукаріотів має певний набір хромосом. Сукупність ознак хромосомного набору (кількість хромосом, їхня форма і розміри) називають каріотипом (від грец. каріон - ядро горіху і типос - форма). Кожному видові організмів властивий певний каріотип. Саме його постійність забезпечує існування видів.
Ядерний матрикс складається з ядерного соку, ядерець і ниток хроматину. Ядерний сік, у який занурені ядерця, хроматин і різноманітні гранули, за будовою і властивостями нагадує цитоплазму. У ньому також є мікроскопічні білкові нитки, які сполучають між собою ядерця, нитки хроматину, ядерні пори тощо.
Ядерце (від одного до багатьох) - щільне тільце, що становить собою комплекс РНК з білками, внутріш-ньоядерцевого хроматину і гранул - попередників рибосом. Ядерця утворюються на певних ділянках хромосом. Під час поділу клітини ядерця зникають, а в період між двома поділами - формуються знову.
Хроматин (від грец. хроматос - фарба) - ниткоподібні структури ядра, утворені з білків та нуклеїнових кислот. Під час поділу клітини з хроматину формуються хромосоми.
