Гармония- это спокойное состояние души и тела, так нам объясняли на русском
<span><em>Современный животный мир сформировался в какую эпоху</em>
<em><u>б) мезолит</u></em></span>
<span>Добу від середини XII до середини XIII ст. в історії Київської Русі дослідники називають добою роздробленості. Йдеться не про суцільну смугу міжкнязівських усобиць: хоч їх і справді не бракувало, проте траплялися вони і в попередні часи. Та якщо раніше Руська держава, переживши чвари й розбрат, лишалася централізованою монархією, то від середини XII ст. нею почало керувати об'єднання найсильніших князів — правителів удільних князівств. Узаконена Любецьким з'їздом отчинна система розвинулась настільки, що удільні князі дедалі більше почувалися у своїх володіннях незалежними господарями. Власне, у зміцненні самостійності удільних князівств і полягає сутність роздробленості.Сучасні історики роздробленість витлумачують не як розпад держави, як зміну її устрою та форми правління. Устрій Київської Русі часів роздробленості можна порівняти з сучасними федераціями — державами, що складаються з кількох державних утворень, за якими зберігається певна самостійність. Форму правління, властиву Київській Русі часів роздробленості, називають колективним сюзеренітетом: замість одного великого князя владу здійснює об'єднання найважливіших князів.<span>Причини роздробленості Київської Русі. Історики по-різному пояснюють причини роздробленості Київської Русі. Називають з-поміж них і великі розміри території держави та їх різний етнічний склад, і князівські усобиці, відсутність сталого порядку столонаслідування, напади степових кочовиків і занепад торговельного шляху «з варяг у греки».</span>Головною ж причиною більшість дослідників вважає розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми. Удільні князі не були зацікавлені у сильній владі великого київського князя. Більше того, вони прагнули для себе таких само повноважень. Недарма в XII ст. титул «великий князь» поряд з київським мали чернігівський, володимирівський та деякі інші князі. Володарі удільних князівств провадили власну внутрішню політику, на свій розсуд вирішували питання війни та миру, укладали угоди з сусідами. Таких удільних князівств на середину XII ст. було близько 15, з яких 5 сформувалися на українських теренах: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське й Галицьке.Порівняння меж удільних земель із територіями племінних об'єднань східнослов'янських племен, що складалися впродовж доби розселення (V—VII ст.), наштовхнуло вчених на думку, що у роздробленості Київської Русі багато важив різний етнічний склад її територій. Пригальмовані на якийсь час сильною централізованою владою процеси визрівання трьох східнослов'янських народів — українців, білорусів і росіян — пожвавилися, тілько-но та влада ослабла і коли склалися сприятливі умови в господарському житті. На слушність цієї думки вказує той факт, що одними з перших перестали коритися Києву Полоцьке князівство (Білорусь), Новгород та Володимиро-Суздальська земля (на російських теренах).Та, попри незворотність розпаду і зростаючу самостійність земель-князівств, Київська Русь до середини XIII ст. була єдиною державою — з єдиною територією, спільними законами і єдиною церквою. Київ лишався, хоча дедалі більшою мірою формально, стольним містом, і за право покняжити в ньому змагалися руські князі з різних князівств. Як і за часів Мономаха, князі (коли частіше, коли рідше) збиралися на з'їзди, де й намагалися розв'язати суперечливі проблеми — головним чином, пов'язані з організацією спільних походів проти половців.</span>
<span>1. А.М. Горчаков
2. </span><span>выход из международной изоляции и восстановление роли России как великой державы, отмена унизительных статей Парижского мирного договора, запрещавших иметь флот и военные укрепления на Черном море. Кроме того, необходимо было договорами закрепить границы с соседними государствами в Средней Азии и на Дальнем Востоке. </span><span>
3. </span><span>Горчаков, умело используя противоречия между европейскими державами, добивался нужных для своего государства соглашений. </span><span>
4.</span><span>Главные усилия русской дипломатии были направлены на поиск союзников в Европе, выход из изоляции и развал антирусского блока, в который входили Франция, Англия и Австрия.
</span>5.Когда в апреле 1859 г. началась война между Францией и Австрией, Россия уклонилась от помощи Франции, серьезно подорвав тем самым франко- русские отношения. Зато значительно улучшились отношения России с Австрией. Этими действиями Горчаков фактически развалил антирусский союз и вывел Россию из международной изоляции.
6.<span>Александру II удалось выполнить основную внешнеполитическую задачу на главном — европейском — направлении. Россия добилась отмены наиболее унизительных статей Парижского договора и мирным путем восстановила свое былое влияние.
7.Россия, Германия, Австро-Венгрия
8.</span><span>спустя 2 года после подписания соглашения Германия вновь вознамерилась напасть на Францию, Россия, встревоженная чрезмерным усилением немцев, выступила против новой войны.
9.</span> Россия получила выход к Черному морю, воды которого был объявлены нейтральными.<span> Окончание европейской изоляции позволило Александру II вплотную заняться турецким вопросом, который к 1873 году стал необычайно острым.
</span>10.Внешняя политика Александра 2 была весьма успешна. За время его правления Россия вернула себе пошатнувшееся при Николае 1 военное могущество. Весной 1864 г. был подчинен Северный Кавказ, где долгое время шли безуспешные военные действия. Тот же год ознаменовался подчинением Туркестана и умиротворением Польши. Принесшая славу российскому оружию война с Турцией 1877 – 1878 гг. довольно значительно увеличила территорию страны. Но Россией была утрачена Аляска, проданная США за относительно небольшую сумму в 7 млн. 200 тыс.долл.
Сфинкс-мифическое существо.Как правило его изображают с телом льва и головой человека.Реже бывают другие комбинации:голова сокола и тело льва,голова барана и тело льва.Также бывают с телом орла и головой человека,с телом льва и головой женщины.
Почти во всех источниках(чаще в Египетских и Гречиских)сфинкс это чудовище охраняемое важную или бесценную вещь,и как правило загадывающее загадки.Если ты не ответишь на его загадки(сфинксы любят задавать загадки)то сфинкс тебя не то что не пустит к тому что он охраняет,а даже убьёт.
Сфинксов часто изображали в виде рисунков на чашах,кувшинах,храмах ,также в виде скульптур.Самая знаменитая скульптура Сфинкса-находится в Египте рядом с пиромидой Хеопса и известна как Большой Сфинкс.