Крокодилы занимают особое положение среди пресмыкающихся,будучи более близкими родственниками вымерших динозавров,которых пережили почти на 60 млн. лет.Ряд особенностей организации крокодилов,и в первую очередь совершенство систем-дыхательной,нервной,кровеносной(в отличие от других рептилий крокодилы обладают четырёхкамерным сердцем).Правый и левый желудочки разделены между собой перегородкой.Таким образом кровеносная система организма крокодилов разделена на венозную и артериальную.Эти особенности позволяют считать крокодилов наиболее высокоорганизованными среди современных пресмыкающихся.Мозг наиболее приближён к более высокоорганизованному мозгу птиц.Органы чувств тоже очень даже совершенны.В отличие от других рептилий крокодилы очень смышлёны.(крокодилы к примеру,поддаётся дрессировке и способен узнавать своего хозяина). Самки крокодилов считаются одними из самых заботливых матерей в отличие от других рептилий,которым это вообще в принципе не свойственно.Также крокодилы являются единственными рептилиями способными издавать рычащие звуки.
Вроде как-то так.
Всмоктування білків. Білки всмоктуються в кишечнику після їх розщеплення до амінокислот. Швидкість їх всмоктування залежить від хімічної структури. Амінокислоти при всмоктуванні потребують витрат енергії. Всмоктування амінокислот відбувається за допомогою спеціального переносника, який активізує їх, приєднуючи до себе фосфорну кислоту та іони натрію.
Між окремими амінокислотами та їх ізомерами існує конкурентна взаємодія, в результаті того, що один і той самий переносник може транспортувати кілька амінокислот.
У тонкому відділі кишечника можуть всмоктуватися низькомолекулярні поліпептиди й дипептиди. Деякі білки корму частково всмоктуються без розщеплення. Наприклад, у новонароджених тварин без змін у кишечнику всмоктуються глобуліни молозива, завдяки чому організм одержує готові імунні тіла.
Всмоктування вуглеводів. Вуглеводи всмоктуються в основному в кишечнику, хоча небагато їх уже всмоктується в ротовій порожнині та шлунку. Всмоктуються вони у вигляді моносахаридів — глюкози, галактози, фруктози та манози. При надлишку в кормах дисахаридів частина їх може всмоктуватися без попереднього розщеплення до моносахаридів. Різні моносахариди всмоктуються з неоднаковою швидкістю. Швидше проникає глюкоза і галактоза; швидкість всмоктування фруктози менша в 2 рази, а манози — в 6 раз порівняно з глюкозою. Отже, епітеліальній клітині кишечника властива вибірковість щодо резорбції вуглеводів.
