Восени зовсім не хочеться дощу, тому що й так стає прохолодно, часто
дме вітер, погода похмура й непривітна. Осінній дощ сумний та холодний.
Його краплі швидко збігають по листям дерев, а далі листя саме з жалем
падає додолу.
Осінній дощ показує нам, що літо закінчилося, а природа
готується до зимового сну. За стіною дощу десь угорі ховається чисте
небо й сонечко, якого так не вистачає в холодну пору року! Але у
природи немає поганої погоди, та навіть дощ залишає по собі одну
приємну річ – свіже повітря. Після дощу восени так легко дихається!
1) Мамо, поглянь: прилетів лелека з вирію!
2) Виясниться надворі, засвітить лагідне сонечко і підемо гуляти.
3) А дітки бавляться, говорять між собою, радіють...
4) Бігає усміхнений Івась, робить ранкову зарядку.
5) Коли злетить птах високо у небо, відчує велич цю, побачить світ, як вперше у житті.
Як вам вдається стримувати гнів, я вами захоплююсь. Мені потрібно брати приклад з вас.
Кани́кулы<span> мн. Вероятно, через польск. kanikuɫa (то же) из лат. саnīсulа «собачка», diēs canīculāres, букв. «собачьи дни» — от стар. названия Сириуса — греч. κύων «пес Ориона», откуда греч. κυνόκαυμα «собачья жара», потому что солнце в жаркое время года ближе к Сириусу, в связи с чем эта звезда видна именно в жаркие дни, и древние греки считали, что от нее пышет жарой. Отсюда нем. Hundstagen, англ. dogdays, франц. jours caniculaires — о самой жаркой поре года , а также русск. соба́чья жара́. Ср. каникуля́рный (ср. Клюге-Гётце 259; Фальк–Торп 431).</span>
Опишите будь ласка картину Суворова