Ответ:
Испания, завершившая к концу XV в. реконкисту и превратившаяся к этому времени в единое государство (в результате объединения в 1479 г. Кастилии и Арагона), сразу же заняла одно из первых мест среди государств Европы. Она включала в себя почти весь Пиренейский полуостров, за исключением его западной части, составлявшей территорию Португалии. Испании принадлежали также Балеарские острова, Сардиния, Сицилия и с 1504 г. Неаполитанское королевство. Население Испании составляло, по самым скромным подсчётам, 7,5 млн. человек, но возможно, что оно доходило в этот период до 10 млн. Несмотря на значительные успехи промышленного развития в начале XVI в. и расцвет ряда городов, Испания оставалась аграрной страной с отсталым сельским хозяйством, в котором не происходило экономических сдвигов, характерных для сельского хозяйства Англии и других экономически развитых стран Европы того времени.
Объяснение:
И так всё как открытая книга .
Шайбаниды и чагатаиды являются ханскими династиями потомков
а) Хорезмшаха Мухаммеда
в) Чингисхана
с) шаха Бабура
д) хана Абулхаира
е) Эмира Тимура
Правильно: В)
1237 год - после 6 дней осады пала Рязань;
1238 год - Коломна, Москва, Владимир;
весна, 1239 год - Переяславль, Чернигов;
<span>осень, 1240 год - Киев. Установление ига над Русью. </span>
КАЛЬВІНІЗМ– одна з трьох основних течій протестантизму (ін. дві– лютеранство та цвінгліанство, засноване швейцарським реформатором У.Цвінглі). Виник у ході антикатол. і соціально-політ. руху, який у 16 ст. охопив майже всі країни Європи (узагальнено цей рух називають Реформацією). Нині К. має багато різновидів (зокрема, пресвіторіанство та конгрегаціоналізм), що входять до групи т. зв. реформатських церков, й існує в США, Великій Британії та в деяких її колишніх домініонах, у Нідерландах та Швейцарії. К. ґрунтується на ідеях франц. теолога і філософа Ж.Кальвіна (1509–64; він вивчав юриспруденцію і філософію в ун-ті в Парижі, а також у Бурже й Орлеані; вирішальний вплив на формування його світогляду справили ідеї М.Лютера та У.Цвінглі). Ж.Кальвін вважав, що католицизм дискредитував поняття про Бога, яке міститься в Біблії (передусім у Старому Завіті), а тому існує нагальна потреба відновити істину. На його думку, центр. місце в ученні про Бога має займати догмат про абсолютне напередвизначення (від лат. praederminatio– предетермінація), згідно з яким людина є знаряддям волі Бога, Бог сам обирає ту чи ін. людину для тієї чи ін. справи. Його рішення є незбагненним для нас, а тому ніяка наша логіка, зокрема й та, що пов'язує такий вибір з людськими заслугами, чи будь-яка ідея про те, що в людських рішеннях є можливість вільного вибору, нічого не варті.Теза про напередвизначення свого часу вже висловлювалася отцем Церкви св. Августином (354–430; див. Патристика), не заперечувалася вона й реформаторами 16 ст., однак Ж.Кальвін пішов значно далі у формулюванні тих висновків, які з неї випливали. Він вважав, що ніякі зусилля не зможуть урятувати тих, хто "призначений" до зла, оскільки як добрі, так і злі вчинки людей необхідні для втілення Божих планів. Людина не може дізнатися про своє "призначення", проте вона може прагнути якнайкраще його виконувати й діяти відповідним чином. Визнаючи авторитет одного лише Бога, людина тим самим звільняє себе від впливу світської влади й авторитету ін. людей, а її життя стає укоріненим у вічності.