Раз дивлюся на погоду –
<span>Два і три біжу у воду. </span>
<span>на чотири, </span>
<span>відпочили. </span>
<span>а на п’ять, </span>
<span>пішли гулять. </span>
Займенник— повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. Відповідає на питання хто?, що?, який? чий? .
В українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.
Прийме́нник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні.
Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.
Пропоную скласти такі речення з просторічними словами:
1. "Скільки можна дрихнути, Іване?" - спитав чоловік свого товариша.
2. Його пика виглядала зовсім непривабливо.
3. Больниця зустріла нас мертвою тишею.
4. Самий кращий учень був нагороджений грамотою.
5. Хтось голосно гепнув по столу.
1. Коли я спускався з гори, у мене зламалась лижа.
2. Сонце сіло, коли він увійшов у ліс.
3. Мене охопило зачарування, коли я побачила картини Катерини Білокур.
4. Я прокинулась уранці, а надворі випав сніг, який здивував мене.
1)не потрібно братися за всі справи разом..
2)не потрібно спішити а то нічого не вийде
3)що не потрібно нічого необдумавши робити..
4)коли розкривається правда то нам весело,а якщо займатися безділлям то буде смуток..