Тарас Григорович Шевченко, це ім'я відоме у всьому світі. Саме цей чоловік у більшості людей асоціюється з Україною. І це не дивно.Адже саме ця людина є генієм нашого народу, нашим світочем, нашим наставником. В кожну українському місті є вулиця, просрект чи парк названу в його честь. А пам'ятники Шевченкові вже давно існують за межами України.
В нас "Кобзар" стоїть на видноті. Інколи його читає дідусь, інколи бабуся читає напам'ять "Реве та стогне Дніпр широкий"
Человеку нужен смех для того что-бы выражать свои эмоции,чувства. Смех это как часть самого человека. Бывают разные люди например скромные они хоть не так часто но улыбаются.каждому человеку присущи разные черты характера.Смех уже вошёл как образ жизни...ним мы каждый день выражаем , свою радость, за себя или за когото ещё.люди не будут общятся с теми людьми которые не умеют веселится...с ними будет скучно
Томущо хлобчик був не обережний до своїх речей.Недоробивши справи він брався уже за другу.Все робив бистро ,нечтараючися.Тому він і є майстер-ламайстер.
План.
1. Тривога для лося.
2. Мешканець заповідника.
3. Тварина на пустельній галявині.
4. Спрага веде лося до води.
5. Мешканець заповідника у крижаному полоні.
6. Боротьба за спасіння.
7. Знесилення тварини.
8. Два брати ідуть лісом.
9. Допомога хлопців.
10. Щасливий порятунок тварини.
11. Дорога лося до заповідника.
12. Постріл Шпичака.
13. Загибель тварини.
14. Смуток дітей.
План.
1. Великий звір з широкими грудьми.
2. Зупинка на улюбленій поляні.
3. Лось іде до ополонки.
4. У льодяному полоні.
5. Спомин про вовчу зграю.
6. Два хлопчики приїхали по хмиз.
7. Хлопці рятують лося.
8. Пролунав постріл Шпичака.
9. Великого звіра звалив постріл.
10. Дитячий осуд скоєного дядьком.
11. Марні сподівання Шпичака.