из за ноздрева и из за того что пошли слухи которые собственно и были основной причиной провала
Хто може однозначно розрізнити, де закінчується абсурд реальності, а де починається фантазія будь-якого письменника? З одного боку, життя настільки різноманітне, що в ньому можуть бути надзвичайні збіги обставин чи просто ситуації, що не вкладаються у звичні рамки, а з іншого, — хіба свідомі пись-менники-реалісти завжди дотримувалися лише фактів? Художнє слово тим і відрізняється від документа, що там завжди можна знайти певне узагальнення, реалістичні твори спокійно можуть містити в собі символічний зміст, але є ще питання, що саме вважає реальністю митець. Для атеїста Бог — вигадка, для віруючого — частина дійсності. Крім того, не слід плутати реалізм зображуваного факту з реалізмом ідеї: вони часто-густо не співпадають. Стовідсотково символічні твори можуть напрочуд влучно відобразити реальні тенденції та сутність явищ, або навпаки: зовні реалістичні можуть виявитися відвертою брехнею. «Я реаліст, — казав про себе Габріель Гарсіа Маркес, — бо вірю, що в Латинській Америці все можливе, все реальне… і вважаю, що завдання письменника полягає в тому, щоб домогтися відповідності між літературою та дійсністю». Хоча ці слова стосуються роману «Сто років самотності», вони є справедливими для усієї творчості цього письменника, стиль якого був названий «магічною літературою». Реалізм Маркеса — у внутрішній правдивості. А от щодо фантастичного компонента… Краще розглянути це на конкретному прикладі. Кожна віруюча людина впевнена в існуванні янголів. Принаймні теоретично. Чому б янголу не завітати на землю? У Біблії ми неодноразово чули про такі випадки. То фантастична ця історія, чи ні? Уже важко стверджувати однозначно. А те, що відбувається в оповіданні «Стариган із крилами» навколо цієї надзвичайної, але не такої вже фантастичної для віруючих події — цілком реальне. Як сучасна людина реагуватиме на диво? Беззаперечно саме так, як це робили люди, що побачили цього старигана із крилами: хтось бачить лише видовище, таке саме, як жінка, що перетворилася на павука, хтось не вірить своїм очам, хоча ніби й не дивується й шукає відповідні пояснення, а в цілому диво виявляється чимось зайвим у буденному житті. А тепер згадаємо деякі біблійні сюжети. Далеко не завжди янголи та святі з’являлися перед очі людям у небесному сяйві. Навпаки, перевіряючи моральний, духовний стан людей, вони приймали часом більш ніж скромний вигляд. Але ставлення людей до них вирішувало подальшу долю цілих міст і навіть народів: хтось отримував нагороду, хтось — покарання. Перед знищенням Содому й гоморри, наприклад, теж мала місце подібна перевірка.<span>Старий і немічний янгол нічого не дарує, нікого не карає і навіть нічого не пророкує.</span>
Жил на свете один умный медведь. К медведю этому каждый приходил и спрашивал вопросы, а медведь на них отвечал.
Как-то раз, у лисицы-сестрицы возникла проблема. И пошла с этою проблемой к медведю. Подошла к медведю, да и говорит:
-Медведь не мог ты мне помочь с одной проблемой?
-Лиса ты чего это возомнила себе?-сказал медведь.
-Мне очень нужно решить проблему да поскорее!!!-воскликнула лиса.
-Лиса иди-ка ты к волку он все знает, а ко мне не приходи если не знаешь волшебное слово!-разозлился медведь и топнул ногой.
-Но...но....
-Иди уже!!!-воскликнула другие звери.
Пошла лиса горевать. Сидит на пеньке, да плачет. Подходит к ней зайка и говорит:
-Лиса чего ты плачешь?
-Как мне не плакать, если медведь не хочет решать мою проблему!-с печалью сказала лиса.
-А что медведь тебе сказал?-спросил зайка.
-Что я не выучила волшебное слово!!!!-ещё больше заплакала лиса.
-Лиса, так это очень простое слово!!!-сказал заяц.
-А какое это слово?
-ПОЖАЛУЙСТА!!!-воскликнул заяц.
-Спасибо тебе заяц!!!-и лиса побежала до медведя.
Прибижала, а у неё медведь спрашивает:
-Лиса а выучила, ли ты волшебное слово?
-Конечно медведь!!!-сказала лиса- выучила!
Медведь решил лисы проблему а, лиса угостила медведя медом.
И стали они жить да проживать да слов побольше полезных знать!!!
