Відомо, що в літературі існує поняття «прометеїзм». Суть його полягає у вічному прагненні до героїчних дій, нескореності, незламності, здатності до самопожертви в ім’я людей. Отже, недаремно цей образ спонукає сміливців до нових пошуків і відкриттів.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/shho-take-prometeyizm-prikladi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Живописная техника, использующая специальные акварельные краски, при растворении в воде образующие прозрачную взвесь тонкого пигмента, и позволяющая за счёт этого создавать эффект лёгкости, воздушности и тонких цветовых переходов. Акварель совмещает особенности живописи и графики.
Я думаю,що це може бути пригодою.
Коли Іван Сила ішов додому на нього напав Брякус,вдарив його по голові,тоді Іван Сила втратив свідомість.Коли Іван Сила отямився,він зрозумів,що він знаходиться у занедбаному будинку.Іван Сила відразу зрозумів,що потрібно втікати,але він помітив,що у нього зв'зані руки.Іван Сила впав у відчай,а через деякий час зненацька прибіг Міха Голий і врятував його,вони швидко пішли додому,щоб не потрапитись на очі Брякусу.
1.Сильніше сонця, слабкіше вітру, ніг не має, а йде, ока не має, а плаче (хмара).
2.Летить, а не птиця, виє, а не звір (вітер).
3.Рідке, а не вода, біле, а не сніг(молоко).
Відповідь:
Сучасна українська література — українська література останніх десятиліть, створена сучасними письменниками. У науковій літературі точно не зазначено, від якого моменту українську літературу слід вважати сучасною. Утім, під поняттям "сучасна українська література" найчастіше розуміють сукупність художніх творів, — написаних від часу здобуття Україною незалежності в 1991 році й дотепер. Таке розмежування зумовлене відмиранням після 1991 року загальнообов'язкового для митців СРСР стилю соціалістичного реалізму та скасуванням радянської цензури. Принципові зміни в українській літературі відбулися ще в роки Перебудови (1985) і особливо після Чорнобильської катастрофи (1986)[1]. Деякі дослідники вважають, що сучасна українська література починається від 1970-х років після покоління шістдесятників[2].
Унаслідок більшої свободи, відкритості українського суспільства до іноземних впливів та значно ширших контактів iз літературами інших країн сучасна українська література здебільшого відрізняється від радянської та класичної зверненням до досі заборонених тем (Голодомор, сексуальність, наркотики, девіантна поведінка і т. д.), використанням нових стилістичних прийомів (постмодернізму, неоавангарду, сенсо-фізіологізму, уживання нецензурної лексики та суржику), різноманітністю та змішанням жанрів, своєрідною епатажністю, а також осмисленням соціальних проблем та історичної пам'яті.
Пояснення: