Конституция РФ,Постановление Совета Федерации,
Федеральный закон «О гражданстве РФ»,Кодекс РФ об административных
правонарушениях,Семейный кодекс РФ,Инструкция Министерства юстиции РФ,Конституция Республики Карелия,<span>Устав Петрозаводского городского округа</span>
1.Хороший гражданин должен соблюдать правила.2.Должен знать хорошо свой язык.3.Уважать взрослых.4.Хороший гражданин должен беречь природу
1. Неосудність. Це обумовлена болючим станом психіки або недоумством нездатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними в момент вчинення правопорушення. Законодавець виділяє два критерію неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний).
2. Необхідна оборона. Вона має місце при захисті громадянином своїх прав і законних інтересів, а також прав і законних інтересів іншої особи, суспільства, держави від злочинного посягання, незалежно від можливості уникнути його або звернутися за допомогою до інших осіб чи органам влади.
3. Крайня необхідність. Це вид протиправного діяння допустимо у випадках усунення небезпеки, що загрожує інтересам дер-рах ва, громадським інтересам, особі чи правам цієї особи або інших громадян, якщо ця небезпека не могла бути усунута іншими засобами, а заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
4. Малозначність правопорушення, не представляє суспільної небезпеки. Питання про визнання діяння малозначним вирішується на основі сукупності фактичних обставин кожної конкретної справи. Тут враховується характер діяння, умови його здійснення, відсутність істотних шкідливих наслідків, незначність заподіяного збитку і т.д. Крім того, дія або бездіяльність визнається малозначним тільки в тому разі, коли його вчинила особа не тільки не заподіяло істотної шкоди суспільним відносинам, але й не мало наміру його заподіяти.
5. Казус. У силу різноманіття суспільних відносин багато хто з них важко заздалегідь передбачити і закріпити законодавчо, тому вони не підпадають під дію права. Держава охоплює правовими рамками лише ті з них, які на сьогоднішній день є найбільш важливими і актуальними, тобто потребують правового вирішення.
<span>Составы преступлений классифицируются по трем основаниям:
</span>
<span>1) по характеру и степени общественной опасности,
</span>
<span>2) по способу описания,
</span>
3) по особенностям конструкции элементов составов, описанных в диспозициях уголовно-правовой нормы.
<span>По характеру и степени общественной опасности составы преступлений делятся на три вида:
</span>
<span>1) <span>основной,
</span></span>
<span>2) <span>квалифицированный </span>(с отягчающими обстоятельствами) и
</span>
<span><span>3) <span>привилегированный </span>(со смягчающими обстоятельствами).</span>
</span>
<span>В основном составе диспозиции уголовного закона описывают элементы состава типовой, или средней общественной опасности.
</span>
<span>Другими словами <span><span>основной </span>состав — это такой состав преступления, все признаки которого входят во все составы данной группы</span> (например, составы преступлений, предусмотренные ч. 1 ст. 105, ч. 1 ст. 158 УК РФ 1996 г.).</span>
Правовое регулирование определяется как воздействие на социальное поведение индивидов, общественные отношения, социальные процессы, системы, придающее им социально необходимое, желаемое состояние, определяемое правовой нормой.
