12 апреля 1918 года совет народных комиссаров РСФСР принял декрет о борьбе с антисемитизмом и еврейскими погромами
Позиция. Я считаю что нет
аргумент. Потому что наказание должно быть наказанием. И все виновные должны быть наказаны.
Кінець XVIII — початок XIX ст. — вкрай несприятливий період в історії українського народу, позначений цілковитим підкоренням України. Більша її частина перетворилася на колонію Російської імперії. Проте й за таких обставин українці, спираючись на самобутню тисячолітню культуру й такі ж давні традиції власної держави, долали потужні асиміляторські заходи імперії, залишаючись окремим народом і мріючи про відновлення автономної, а то й незалежної Української козацької держави. Не випадково масово переписувалися й вивчалися козацькі літописи, в яких розповідалося як про часи Київської держави, так і Гетьманщини та Січі. В народних масах пам'ять про козацьку славу дбайливо зберігали мандрівні музиканти-співаки — кобзарі й бандуристи. Найвидатнішим кобзарем XIX ст. був Остап Вересай. Своєрідним предтечею національного відродження став видатний мислитель Григорій Сковорода (1722—1794), який проголосив, що «свобода — це найдорожчий скарб» і славив гетьмана Богдана Хмельницького. Чинилися й дієвіші кроки. Ще на початку 60-х pp. XVIII ст. козацька старшина збирала петиції з метою зміцнити автономію Гетьманщини. Коли у 1767 р. Катерина II про око скликала «Уложенну комісію», котра мала б встановити нові закони у державі, й запропонувала надсилати відповідні пропозиції («накази») різних станів (крім кріпаків), це знайшло широкий відгук в українському суспільстві. Люди повірили облудним обіцянкам цариці й зайнялися розробкою пропозицій для майбутньої реформи. У Прилуцькому полку було чітко висловлене бажання провести вибори нового гетьмана. Представники Ніжинського полку висловили бажання відновити Гетьманщину як автономну державу. Тоді генерал-губернатор П. Рум'янцев звелів скасувати вибори у Ніжинському полку, заарештувати депутатів і віддати під суд за «державну зраду». Одинадцять осіб було засуджено тоді до смертної кари. Їх потім помилували, але стало ясно, що думки про відродження Гетьманщини є небезпечними. На засіданнях Комісії, яка зібралася в Москві у 1767 p., деякі автономістичні ідеї висловив Григорій Полетика, але того ж року Катерина II припинила діяльність Комісії раз і назавжди. Настала «мертва доба» в історії українства, коли панівні верстви українського суспільства перейшли на вірнопідданську службу Російській імперії, відмовились не тільки від прагнення до Української незалежної держави, а й взагалі від всього українського (мови, культури, традицій тощо), поступово русифікувались. За це верхівка українського суспільства отримувала право на спадкове дворянство і збереження визиску кріпаків.
Воюя с малыми по территории странами немецкая армия, прорывая фронт в одном месте, быстро продвигалась вглубь территории вплоть до противоположной границы страны, не встречая особого сопротивления. Так было с Францией и Польшей.
Эта стратегия одного ошеломляющего удара с последующим постоянным наступлением была положена в концепцию плана войны с СССР. Поэтому войска СССР были атакованы по всей западной границе, чтобы нельзя было перебросить войска на направление главного удара немецких войск.
Сейчас (издалека лет) мы можем говорить в чем военные ошибки немецкого плана - чего они не встречали в Европе.
1. Не было учтено, что окруженные войска будут ожесточенно сражаться и прорываться из окружения. Это оттягивало силы немцев и задерживало их наступление.
2. Не было учтено, что во глубине территории будут постоянно создаваться заградительные линии.
3. Не было учтено, что на оккупированной территории незамедлительно начнут действовать партизанские и диверсионные группы.
3. Не было учтено, что в кратчайшие сроки были эвакуированы заводы и фабрики вглубь территории СССР. Этим удалось сохранить промышленный потенциал страны.
4. Не было учтено, что потенциальные союзники, видя замешательство немцев, не вступят в войну.
Советско-германский фронт стал главным фронтом войны, потому что он был единственным, на котором на протяжении трех лет, велось противостояние фашисткой агрессии. От исхода сражений на этом фронте зависели, в той или иной степени, судьбы всех стран мира.
