1. Состав семьи
2. Задание отца
3.ловля вора
4. Освобождение взамен на обещание
<span>5. Сборы на смотрины невесты </span>
<span>6. Преображение Ивана </span>
7. 3 дня на добычу перстня
8. Приглашение на пир к царю
<span>9. Знакомство с отцом царевны </span>
<span>10. Преображение Иванушки дурачка в Ивана -царевича </span>
Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. Ось така каламбурна зав’язка Винничукової повісті-казки. Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розповідає про свої клопоти через нього. М’якосердий Грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві. “Життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – “Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”. Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа. Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. “Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати – сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів!” – роздумує автор.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/mistse-dlya-drakona-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Ответ:
Объяснение:З дитинства «таємно вабила до себе муза». Овідій народився в 43 р. в М. Сульмоні і належав до старовинного роду "вершників". Батько мріяв, щоб син став впливовою державною особою, віддав його в ораторську школу. Але, як згадує сам поет у своїй автобіографії, йому «з дитинства служити небожителям більше хотілося», його «таємно вабила до себе муза».) Перші твори Овідія. (Перші твори Овідія - збірки любовних елегій і віршованих послань міфічних героїнь своїм коханим - «Героиды». У жанрі елегій Овідій розвиває поетичні традиції своїх попередників - Горація, Тибула і Проперция. При цьому він вніс в елегію нову, невідому до нього тональність - іронію, додав елегії риторичної забарвлення і блиску дотепності. Почуття закоханих, на думку поета, найглибші і найяскравіші. Тому велика слава поетові, який оспівав любов.
Надеюсь хватит если нет еще дам в лс
Если не ошибаюсь эти песни про Родину про её бескрайние края поля, реки и в общем про природу России.