Сонячний промінь заглянув сьогодні у моє віконце.
Мій друг відповів мені на питання он-лайн.
На день народження батьки подарували мені ноутбук.
Мені зробили ксерокопію книжки.
Я завантажив собі гру на планшет.
Люди все частіше замість звичайних фотографій роблять селфі.
Моя знайома працює флористом.
<span>Я відчинив двері на дзвінок. За дверима стояв захеканий мій друг – п’ятикласник Ігор. Ігор дуже любить тварин і пташок. Я подарував йому маленького їжачка, і хлопець приручив його так, що їжачок бігає за ним, як цуценятко. Була в нього ручна галка, що завжди сиділа в хлопця на плечах. Ще Ігор – власник голубів, що живуть у нього під ліжком. Коли мій друг зайшов, він подав мені невелику торбинку, в якій лежала малесенька пташка. Це одна з найменших наших синичок, яка зветься голуба синиця. Але київські птахолови називають її сенчиком. Звідки пішла ця назва, не знаю, але яка ласкава, пестлива назва! Правда, сенчик дуже гарний. У нього тім’я і потилиця блакитно-сині, вузенькі смужки над дзьобиком і над очима білі, вуздечка, смужки за оком і верх шиї темно-сині, животик і груди жовтуваті, хвіст і крила зеленкувато-блакитні. Отак розцяцькований наш сенчік! До того ж він меткий, непосидячий, цікавий, як сам Ігор. Секунди не посидить спокійно. Так сенчік став хазяїном квартири. Він увесь день літає з кімнати в кімнату, залітає у кухню і все підбирає якісь крихти, аби поїсти. Йому хочеться все бачити і знати, бо він дуже цікавий. Усі полюбили сенчіка, хазяїна квартири. А Ігор щодня забігає провідати свою веселу, жваву пташинку (За О. Копиленком).
</span>
Розливається - 12 звуків
Синє - 4
Ясне - 5
Усміхається -11
Без праці жити - небо коптити
На мій погляд праця - це дещо більше, ніж просто видобування коштів для існування. По-перше, кожна людина сама вибирає, де й ким буде працювати. Потім вона вчиться, набуває знань і навичок, які їй будуть потрібні. Звісно, трапляється і так, що людина розуміє, що помилилася і вибрала не ту професію. Але ж ніхто не заважає перевчитися і здобути іншу - ту, що буде подобатися. Здобуваючи спеціальність і працюючи, людина розкриває свої здібності, а не тільки продає свій вільний час за зарплатню.
Правильно казали наші предки: "без праці жити - небо коптити". Людина, яка не працює, не приносить користі суспільству. Для суспільства її нібито немає. Зникне вона - хто це помітить? Хіба що родичі... А людина, яка має гарну спеціальність і добре робить свою роботу, потрібна всім. До того ж, якщо людина добре вміє щось таке, чого мало хто вміє, то така людина може стати знаменитою. Вчених, акторів, художників, спортсменів або музикантів багато, але дійсно відомими є тільки найобдарованіші. Про таких людей ніхто не скаже, що вони коптять небо, бо вони вони роблять свою справу, і роблять її добре.