Барви осіннього лісуПочаток осені завжди чарівний. Повітря стає прозорим, а все навкруги виграє-яскравими кольорами.Невеличкий ліс теж золотиться, багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим вогнем. А після дощику з кущів вилазять гриби.. Кумедні, товсті. На старих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. Розсипалися по галявинах червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, запашні рижики. Особливо поважними здаються серед них товсті гриби під червоною шапкою з білими крапочками – мухомори. Намистинками розсипалися по кущах різнокольорові ягідки. Барви лісу доповнює і волохатий зеленувато-сірий мох на деревах. Пахне грибами, чебрецем, дощем і ще чимось дивним, приємним.Пишається проти сонця ліс, пломенять осінні вогневі барви. А разом з лісом пишається й осінь тим, що створила таку красу.
Я хотіла б зустрітися з ... (своє слово). ... - це ... (ознаки його/її). З ним/нею ми би змогли б погуляти в парку, на вулиці чи сходити в кафе. А як би здивувалися мої друзі і батьки, якби я привела/привів його/її додому чи в школу! Він/вона дуже розумний/розумна, бо в фільмі/мультфільмі він ... (що розумного він робив у фільмі чи мультфільмі). Ах, якби це було насправді!
Бабусина муштра
1
мама каже, що мені пощастило, бо маю
аж двох бабусь. бабуся Галя – у селі, бабу-
ся тетяна – у місті. Частіш гостюю у бабусі
Галі. до неї їхати недале
4
пес, альтанка і навіть перекладина, на якій
можна висіти вниз головою.
– Цього літа не матиму відпустки, – ска-
зав тато. – море відпадає...
– Куди відпадає? – поцікавилася я. – море
може висохнути. Це в бабусиного кота відпав
кінчик хвоста, як він потрапив у капкан.
978-966-10-2299-6_babusyna_mushtra.indd 4 19.09.2011 16:33:28
73
...я прокинулася, коли тато загортав мене
в бабусину картату ковдру.
– Спи, – прошепотів він, – зараз я від-
несу тебе в авто.
– ні! – зірвалася я на рівні ноги. – не
хочу їхати від бабусі!
– марійко, ти ще приїдеш – пізніше, –
заспокоювала мене мама.
бабуся мовчала, схрестивши руки на гру-
дях. Вона ніби закам’яніла.
і я злякалася: а раптом у бабусі перестане
битися серце? тоді кинулася до неї – вона
вхопила мене в обійми.
– бабусю, я так тебе люблю! я ще при-
їду!
978-966-10-2299-6_babusyna_mushtra.indd 73 19.09.2011 16:33:35
74
– авжеж, приїдеш! Хто ж іще, крім
мене, влаштує тобі муштру?
тато ховав очі, а мама вдала, що не по-
чула.
я дуже люблю їздити з татом і мамою
в авті, але тієї ночі мені хотілося спати на
бабусиному дивані.
...до бабусі я приїхала аж через рік.
978-966-10-2299-6_babusyna_mushtra.indd 74 19.09.2011 16:33:35
130
У такі хвилини дитина найбільше потребує поро-
зуміння з вами, ваших (маминих чи татових) обіймів,
ніжного шепотіння на вушко заспокійливих слів. Шановні
батьки, навчіться перемикати її увагу на щось позитив-
не, приємне, прийнятне у цій ситуації. Не нехтуйте
такими випадками, а підтримайте дитину, допоможіть
їй розвіяти сум, відпочити, стабілізувати емоції, за-
нуритись у стан спокою (хоча б тимчасово).
Обійміть маленького «їжачка», пригорніть, приго-
лубте, прошепочіть лагідні слова, заколишіть, розка-
жіть простеньку історію (звісно, не байку про нечемне
дитинча) чи почитайте цікаву книжку. Підіть до парку,
погодуйте крихтами пташок, поспілкуйтесь, тобто
створіть альтернативу негативним переживанням.
І, можливо, такі світлі миті розрадять і вас, і вашу
дитину, а спогади про них стануть внутрішнім дже-
релом сили і наснаги у майбутньому, коли «дорослі»
проблеми атакуватимуть з усіх боків.