У дворі діти бігали наввипередки.
Дівчата бігли до класу наввипередки.
<span><span>Діти бігли наввипередки,
бажаючи наздогнати матір.</span></span>
Кожна людина знає,як важко даються науки , як багато зусиль треба для цього витрачати і чим дорослішими стаємо , тим більше зусиль потребує навчання. Але,як радісно , коли раптом розумієш,що знання,здобуті у минулому знадобилися тобі тепер і допомагають упевнено йти по життю і бути розумною,успішною,освіченою людиною. Але все це ще гілки на дереві знань. Ще гіркішим є його коріння бо будову знань здобути дуже тяжко. Для цього потребується завзятість і велика праця . Але коли у майбутньому розумієш , що це все ти робив (робила) не дарма то на душі стає якось радісно.
Багато чим можна порадувати маму,тата,бабусю,дідуся і сестру.Мої батьки будуть раді за мене , якщо я добре здам ДПА.Бабуся і дідусь раді коли я до них прийду з сонячною усмішкою.Моя сестра Христя рада за мене завжди рада.Мої рідні завжди раді коли в мене є новий крок в навчанні.
Клены оделись в багрянец. Они стоят, задумавшись, на опушке, словно грустят о том, что пришел октябрь. Иногда тихонько роняют свои резные листья. Внезапный порыв ветра безжалостно срывает осеннюю красу с грустных кленов.
Как выглядят золотые березки среди зеленых сосен. Они опустили ветки и печалятся, что скоро придут холода. Похожие на огромных великанов, раскинув ветки, стоят желто-зеленые дубы.
<span>Высоко в небе звонко курлычут журавли. Они собираются в стаи и летят на юг. Где-то в вышине перекликаются дикие гуси. В родных краях становится очень холодно, и они вынуждены лететь туда, где тепло. Только воробьи летают вокруг и звонко чирикают, потому что им некуда спешить. Осень постепенно отдает свои права зиме. Утром уже очень холодно, появляется первый иней. Днем солнце старается прогреть но, наверное, ему уже не хватает сил. Во всем ощущается морозное дыхание </span>
<span>зимы. За ночь на собрались тучи, а утром, словно пух, из них посыпались первые легкие снежинки. Они кружились в танце и застилали землю белоснежным ковром. От этого волшебного снегопада на душе было и радостно, и грустно. </span>
<span>Утром выглянуло, и снег понемногу стал таять. Так бывает всегда, ведь это только первый снег!</span>
