О сьомий мени потрибно бути у школи. В висим тридцять в мене початок уроку. Я приходжу зи школи в одинадцять годин. Я обидаю одинадцять п'ятнадцять. А роблю уроки в дванадцять годин. Честно я уже устала писать. Я думаю сам дальше придумаэш.
-я чула,що ти сьогодні була на ескурсії в музеї
-так,було дуже цікаво!
-я так люблю давню культуру!там був старовинний одяг?
-так,вишиванки яким уже більше 100 років,давні знаряддя праці,кухонний посуд...
-ой як цікаво,давай сходимо туди!
-думаю буде краще якщо ви зберетися цілим класом!
-чудова ідея!
Ледве на весні сходить сніг і оголюеться земля піднімають свої голівки проліски.Це маленькі яскраво-сині або сніжно білі квіточки.дуже схожі на дзвіночки нахилені додолу з насичено-зеленими вузькими листочками.У лісі вони ростуть цілими галявинами.Сині нагадують глибоке лісне озеро.А білі сложі на островок свіжого нерозталого снігу.
Ось такі гарні весняні квіточки ростуть у нас в Україні.(єто можно не писать)....
К
—
<span>[к</span><span>]</span>
— согл., глух., тв.
о
—
<span>[о<span>´</span></span><span>]</span>
— гл., ударн.
р
—
<span>[р’</span><span>]</span>
— согл., зв. непарн., мягк.
е
—
<span>[ь</span><span>]</span>
— гл., безуд.*
н
—
<span>[н’</span><span>]</span>
— согл., зв. непарн., мягк.
ь
—
<span>[–</span><span>]</span>
Ветер,лесом,разговаривает,теряется,осиною
