2 вересня 1945 р. закінчилася найкровопролитніша в історії людства друга світова війна, в якій пе ремогла антифашистська коаліція народів і держав. Ця перемога мала історичне значення.
1. Це була перемога прогресивних сил людства над фашистською реакцією, над державною системою німецько-нацистської та японсько-мілітаристської тиранії й поневолення народів, над нелюдською ідеологією фа шизму. В досягнення перемоги найвагоміший внесок зробили народи й армії передусім СРСР, США, Англії, Франції та Китаю. Важливу роль відіграли інші Об'єдна ні Нації — члени антигітлерівської коаліції. Назавжди ввійшли в історію героїчні дії Польської й Чехословацької армій, що воювали разом з Червоною Армією, мужня боротьба партизанів, патріотів-підпільників, учасників рухів Опору в Албанії, Болгарії, Югославії, Франції, Гре ції та інших окупованих фашистами країнах.
2. Вирішальний внесок у перемогу зробив Радянський Союз. Червона Армія розгромила й взяла в полон 507 (з 587) німецьких дивізій і близько 100 дивізій сателітів Ні меччини, знищила приблизно 75% її бойової техніки. Понад 10 млн. німецьких солдатів і офіцерів навіки зали шилися в радянській землі. Союзники розгромили 176 дивізій гітлерівського райху та його сателітів.
У нещадних битвах збройні сили СРСР зламали хре бет головним силам гітлерівців. Фашистські війська так і не здобули Москви, Ленінграда, Сталінграда. Зате Черво на Армія штурмом оволоділа Берліном, а перед цим — Бухарестом, Будапештом, Віднем, визволила Варшаву, Прагу тощо.
3. Перемога була досягнута великою кров'ю в найбіль шій в історії людства війні. В цій війні брали участь на роди 61 держави, понад 80% людства. Бойові дії прохо дили на території 40 країн Європи, Азії та Африки. Було мобілізовано понад 110 млн. чоловік, за неповними дани ми, вбито більше ніж 31 млн. військовослужбовців і понад 32 млн. цивільного населення, 35 млн. чоловік поранено.
Радянський Союз втратив 27 млн. чоловік убитими (да леко не остаточна цифра), Німеччина — 13,6 млн., Ки тай — понад 10 млн., Польща — 6 млн., Японія — 2 млн., США — 405 тис., Англія — 375 тис. тощо. Тільки в Укра їні гітлерівці вбили 4 млн. мирних жителів, понад 2,2 млн. примусово вигнали на роботу в Німеччину.
4. Перемога антифашистської коаліції привела до кар динальних змін у міжнародних відносинах та у внутрішньому житті більшості країн світу. Вона врятува ла народи світу від фашистського поневолення, відкрила шлях до демократичних перетворень. Червона Армія визволила від фашистського рабства 10 країн Європи й частково 2 країни в Азії (загалом з населенням близько 200 млн. чоловік). Понад 1 млн. радянських солдатів та офіцерів загинули в боях за їхню свободу, в тому числі в Польщі — понад 600 тис. чоловік, Чехословаччині — 140 тис., Угорщині — 140 тис., Румунії — 69 тис., Авст рії — 26 тис., Югославії — 8 тис., Китаї — 8 тис., у Німеч чині — 102 тис. чоловік тощо.
5. Перемога відкрила шлях до могутнього піднесення національно-визвольного руху в Азії, Африці та Латин ській Америці, врешті-решт привела до розпаду колоні альної системи. На її уламках пізніше виникло понад 100 нових держав. 6. Перемога підтвердила життєву необхідність для всього людства міждержавного співробітництва заради миру. І нині гарантом міжнародної безпеки залишаються співробітництво і взаєморозуміння демократичних дер жав, передусім великих ядерних держав сучасності.
7. Перемога в другій світовій війні сприяла підвищен ню міжнародного авторитету Радянського Союзу, поси ленню його впливу на світову політику. Якщо перед вій ною СРСР підтримував дипломатичні відносини з 25 дер жавами, а в червні 1941 р. — тільки з 10, то в роки війни 32 країни офіційно встановили з ним нормальні зв'язки. В кінці війни Радянський Союз мав дипломатичні відноси ни з 52 державами. (В 1990 р. це число досягло 143.) Жод на серйозна міжнародна проблема вже не могла вирішува тися без Радянського Союзу. Після розпаду СРСР в 1991 р. торжество й славу Перемоги свято бережуть наро ди незалежних держав,
<span>российская императрица из династии Романовых.</span><span>Вторая дочь царя Ивана V (брата и соправителя царя Петра I) и царицы Прасковьи Фёдоровны. В 1710 году была выдана замуж за герцога Курляндского Фридриха Вильгельма; овдовев через 2,5 месяца после свадьбы, осталась в Курляндии. После смерти Петра II была приглашена в 1730 году на российский престол Верховным тайным советом, как монарх с ограниченными полномочиями в пользу аристократов — «верховников», но, при поддержке дворян, восстановила абсолютизм, распустив Верховный тайный совет. Время её правления позднее получило название «бироновщина» по имени её фаворита Эрнста Бирона.</span>
1. Василий II Темный отстоял свое право на Великое княжение в борьбе с соперниками.
2. Страна была разорена, усилилась власть Орды, которая смогла шире, чем раньше, вмешиваться во внутренние дела Руси.
3. Был изменен порядок престолонаследия, утвержден принцип наследования власти по династическому принципу. Власть Великого князя ласть стала переходить не к старшему в роду, а от отца к сыну.
4. Усилилась централизация власти, была ликвидирована большая часть мелких удельных княжеств.