Да це важко не знаю як це робити
[ в е р е с е н' ] 8 букв,7 звуків,3 склади
а) Ах, скількі радості, коли ти любиш землю, коли гармонії шукаєш у житті (П. Тичина);
в) Тьху, тьху, тьху! Тричі на твою землю (М. Коцюбинський);
г) Ах, як він мить оцю зустрів! Немов не дихав, не горів... (А. Малишко);
Ці речення мають первинні вигуки.
Моє життя робить цікавіше це труднощі, з якими я стикаюся на шляху життя. Завжди є вибір яким шляхом піти, і є спокуса вибрати, що легше, але ніщо ніколи не замінить досвід, який ти здобуваєш вибираючи шлях поскладніше. Так само люди які оточують мене, мої рідні та близькі. Адже без них життя було б неможливим, без їх підтримки, любові, ласки, розуміння і турботи. Без друзів неможливо, адже вони доповнюють моє життя, розфарбовують і роблять її цікавою. Без суспільства, спілкування життя було нецікаве.Моє життя робить цікавіше - це музика і мистецтво. Мені подобається слухати музику, розуміти сенс пісень, деякі пісні пов'язані з моментами мого життя, зі спогадами. Малювати, значить переносити свою уяву на лист. Так само без любові ніяк не обійтися. Любось до матері, до близьких і рідному тобі людині. Адже любити означає жити по справжньому. Любов - це почуття, що виникає в серці без нашого відома. Його не можна запрограмувати, його не можна викликати штучно, воно приходить само. Любити, значить дарувати людям тепло, ласку, піклуватися про один одного.<span>Ось, що наповнює і робить моє життя цікавою. Адже є заради кого і чого жити на цій планеті.</span>
<span>І. 1. Хай розквітне веселково у невиданій красі наша мова калинова, наче сонце у росі. (П. Тичина.) 2. То не просто мова, звуки, не словникові холодини — в них чути труд, і піт, і муки, чуття єдиної родини. (П. Тичина.) 3. Душа народу не сліпа, вона стоока. (М. Рильський.) 4. Так, армія тоді непереможна, коли любов зове її на бій! (Б. Олійник.) 5. Я винний в тім, що світ не ліпший, не розумніший, ніж він є, хоч віддаю йому найглибше, найкраще почуття своє. (Л. Первомайський.) 6. Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непривітним. (Л. Дмитерко.) 7. Краса — лиш відображення земного у неземному дзеркалі душі! (І. Жиленко.) 8. В дружній сім’ї непорозуміння тривають недовго. (О. Копиленко.) II. 1. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє. (Леся Українка.) 2. Не марно, ні, боями край гримів,— минули дні і злиднів, і негоди. (В. Сосюра.) 3. Ми — не безліч стандартних “я”, а безліч всесвітів різних. (В. Симоненко.) 4. Ніде не видно ні живої душі. (І. Нечуй-Левицький.) 5. На заході догоряла ніжна несмілива заграва. (О. Донченко.) 6. Крізь пелену туману проступали якісь невиразні силуети. (Петро Панч.) 7. Нечутними кроками увійшли в село запашні присмерки. (Л. Смілянський.) 8. Холодні зірки мерехтіли в темному небi.</span>