1)3
2)4
3)3
4)1
5)Пётр Врангель
Мені цікаво роздумувати про те, якою буде школа в майбутньому. Не можу сказати, що сучасна мені зовсім не подобається. І все ж мені здається, колись навчання у школі повністю відрізнятиметься від того, що ми знаємо сьогодні. Важко уявити, яким буде наше майбутнє взагалі. Тому я хочу помріяти про те, якою буде школа, коли людина відкриє для себе секрети науки, досі нам невідомі.
У майбутньому школярі будуть мало знаходитися у класах, завчаючи інформацію з підручників. Замість цього буде так: біологію, наприклад, вони вчитимуть на природі, кожен вид рослин чи тварин можна буде побачити вживу, а паралельно буде пояснюватися теоретичний матеріал.
Іноземні мови вивчатимуться в країнах, де на них говорять. Учнів з учителем вивезуть, наприклад, у Англію на півроку, і вони швидко навчаться говорити англійською в процесі спілкування з англійцями. А найкраще таким чином вивчати географію! Якщо уявити, що ультра швидкісний транспорт вже винайшли, то за урок можна побувати на двох континентах!
А ще у школі майбутнього можна вибрати напрям навчання з п’ятого класу. Якщо в тебе добре з мовами та літературою, йдеш у гуманітарний клас, розбираєшся в математиці та фізиці – в математичний і так далі. Це допомагає школярам узнати свої здібності та правильно обрати майбутню професію.
Гадаю, в майбутньому шкільних оцінок не буде. Тому що учні не просто зубритимуть підручники та будуть розв’язувати ті ж самі задачі, а виконуватимуть дослідницькі та творчі завдання, а результатами ділитимуться на святкових конференціях. Їм допомагатимуть вчителя, які будуть багато займатися індивідуально.
Я впевнений, така школа буде всім подобатися. Нікого не треба буде примушувати відвідувати її, ніхто не захоче пропустити жодного заняття, тому що вчитися там буде дуже цікаво. А ще я сподіваюся, що реальна школа майбутнього буде навіть краще, ніж я уявляю.
Раб считался собственностью своего владельца. Его можно было продать как вещь. Рынки рабов существовали повсюду. Главный из них находился в Риме на Бычьем форуме. Здесь чередоваться дни для продажи и скота и рабов.
Высшим органом государственной власти провозглашался Всероссийский съезд Советов рабочих, крестьянских, красноармейских и казачьих депутатов (СРККиКД), не являвшийся постоянным органом и созывавшийся Всероссийским Центральным Исполнительным Комитетом советов рабочих, крестьянских, красноармейских и казачьих депутатов (ВЦИК) не реже двух раз в год на сравнительно небольшой период. Всё остальное время ВЦИК съезда советов работал без контроля со стороны представительных органов, что создавало возможности для злоупотребления им властью вплоть до превращения его в «коллективного монарха» — это особенно ярко выразилось ещё до принятия конституции в июле 1918 года, когда ВЦИК (состоявший преимущественно из членов и сторонников РКП(б)) в мае-июне 1918 года признал недействительными выборы в советы рабочих и крестьянских депутатов, на которых побеждали РСДРПи ПСР, а позже (14 июня 1918 года) аннулировал мандаты всех членов и сторонников этих партий в действующих советах рабочих и крестьянских депутатов. Постоянный всероссийский совет рабочих и крестьянских депутатов, который РСДРП(б) призывала создать в марте-октябре, так и не был создан, а СРККиКД был провозглашен в конституции полновластным органом — он мог принимать законы, бюджет, устанавливать налоги, ратифицировать международные договоры.
Выборы во Всероссийский съезд советов рабочих, крестьянских, красноармейских и казачьих депутатов не были всеобщими — от выборов были отстранены лица, живущие на нетрудовые доходы; не были равными — городские советы и сельские советы посылали разное число делегатов; не были прямыми — делегаты во Всероссийский съезд избирались городскими советами и губернскими съездами советов.
