1 этап
Болконский желает славы, по этому он и стремиться на фронт
Также у Андрея как и у Безухова схожие черты, им обоим не подходит общество того времени, лицемерно и лживое.
Балконский жалеет о том что он женился, так как это его сдерживает, как он сам говорил разве бы Наполеон был бы велик если бы был женат.Как и Пьер Безухов уважает Наполеона и говорит что к такому человеку как Наполеон нужно относиться двойственно как к человеку и как к императору.Единстаенная в чем разница между Безуховым и Балконским в том что Андрей действует по уму а Пьер по зову сердца.
2 этап
В сражении Андрей понимает что в войне нет чести, здесь лишь грязь, кровь,крики и убийство, также Балконский осознает что для Бонопарта война это лишь игра в шахматы,и что ему нет дела до человеческих жизней.Болконский отварачивается от Наполеона.Цель жизни у Андрея поменялась.Во время сражения его ранили и лежа на земле, любуясь небом он понимает что смысл жизни теперь для него это семья.
Один з найвідоміших англійських письменників XIX ст. Ч. Диккенс із співчуттям відносився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, і перевиховувати їх. Цій темі присвячена його повість «Різдвяна пісня в прозі».
Головний герой твору — власник торгового союзу «Скрудж і Марлей» Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод в душі і уся фігура його немов заморозилася: ніс загострився, щоки зморщилися, очі почервоніли, тонкі губи посиніли». Люди боялися і не любили його. Скрудж не поважав свято, вважав це нісенітницею, не умів радіти.
Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі з’явився привид товариша і компаньйона Марлей, про який він давно забув. Привид Марлею розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив хороші справи за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Нинішнього і Духом Майбутнього Різдва.
Подорож Скруджа у своє дитинство, в нинішнє і майбутнє допомогли йому багато дещо зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертвування бідним, допоміг сім’ї клерка Боба, привітно відносився до племінника — сина улюбленої сестри Фен.
Ця історія, як і повинно бути в різдвяній розповіді, закінчується щасливо. І нагадує людям, що вони повинні не марнувати час, поспішати робити добро ближнім своїм.
Арсен можно в интернете найти ты чё