По волчьему следу шли Рыбак и Сотников.
Отчаянная борьба за возвращение в небо - это долгий сплошной подвиг. Его мог совершить только человек железной воли и огромного мужества. Наконец, назло всем преградам и даже самой смерти - возвращение в Июне 1943 года в боевой летный строй. Это - вторая жизнь Алексея Маресьева. Она похожа на легенду, но на самом деле - непридуманная земная жизнь сильного, настоящего Человека...
Бывает летом стоит такая жара,что все насаждения погибают,когда все ждут дождя,спасения,тогда и вправду- "Наше счастье,дождь да ненастье"
Земля водой напитается будет урожай,не будет голода..
<span>Він був освіченою людиною, розумною, талановитою. Саме на нього П. Куліш покладав надію, що він своєю сильною рукою об'єднає всі землі України у незалежну державу. Ця людина вміє тримати себе впевнено, вірить у свою перемогу в боротьбі за ладу. Він цінує у козаків гордість, побратимство, їхню честь. Як мудрий державний діяч, мріє звільнити Україну від будь-яких ворогів. Та, на жаль, Сомко був самовпевненим і жорстоким по відношенню до простих людей та запорожців:</span>«Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, тоді побачимо, як та чорна рпда устоїть против гармат! Запоріжців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, дурну чернь навчу шанувати гетьманську зверхність!»