В Китае научились изготавливать шелковые и хлопковые ткани, там же б<span>ыли изобретены бумага и компас</span>
Политика Екатерины 2 проводилась в пользу в.дворян-помещиков
Ответ:
1 - Чингисхан является самым великим монгольским деятелем и реформатором. Чингисхан объединил монгольские племена, ввел письменность, провел военную реформу, сделав монгольское войско одним из самых дисциплинированных и свирепых в мире.
Причиной монгольских завоеваний были борьба за власть и жизненное пространство. Скотоводам-монголам было нужно все больше места для выпаса своего скота.
2 - Причины военных успехов Чингисхана кроются в великолепной дисциплинированной конной армии, отсталостью в технике ведения войны его противников и их общей разобщенностью.
3 - Утром половцы и части княжеских войск переправились через реку.
Первыми в бой с монголами вступают волыняне и половцы.
Монголы начали тактическое отступление. Половцы отправились в погоню и сильно отстали от княжеских войск. Монголы наступают на половцев. Половцы убегают с поля боя. Монголы идут в наступление на остатки половцев и войско галичан. Монголы разбивают половцев и русских. Монголы начинают осаду укрепленного киевского лагеря и преследуют разбитые части русских. Обманным путем монголы выманили киевские войска, обещав не убивать их. Монголы убивают киевлян а оставшуюся часть пленят. Воевод и князей давят под досками монголы, усевшись на них.
Русско-половецкие войска совершили тактическую ошибку, форсировали реку, видимо недооценили своих противников. Возникали различные трудности в переговорах между русскими и половцами, это внесло свою лепту исход сражения
А) выравнивание уровня экономического развития страны
б) появление новых материалов и источников инергии
в) усиление влияния церкви в жизнь общества
г) ликвидация военной угрозы
<span>д) рост населения
Если я правильно поняла из вот этих выбрать или нет?
ну короч если из этих то б и д</span>
Ответ:Соціально-економічне становище.
Українські землі, що знаходилися під владою імперії Габсбургів, були в ній справжнім «ведмежим кутом» і поступалися за рівнем розвитку тим, що опинилися під владою Росії. Тут домінувало сільське господарство, яке за недовгий час після падіння кріпацтва та ще й в умовах іноземного панування не могло належним чином розвиватися. Безземелля, малоземелля, злидні були характерними для тодішніх підавстрійських земель України. Після падіння кріпацтва у 1848 р. становище селянської маси (селяни становили 95 % західних українців!) суттєво не поліпшилося. Майже половина придатної для обробки землі належала поміщикам, у їхніх же руках знаходилися ліси та луки. Збільшення селянського населення призводило до земельного голоду, а звідси — низький життєвий рівень (80% селян належали до бідняків), хвороби, висока смертність, вимушена еміграція...
Значною підмогою, особливо для гуцулів та лемків, були карпатські ліси. Тут досить інтенсивно розвивалася традиційна деревообробна та соледобувна промисловість. У зв'язку з прикордонним становищем краю виникла потреба і в залізниці. Так, Перемишль став однією з найбільших у Європі фортець, десятитисячна залога якої дорівнювала кількості її тогочасних мешканців у 60—70-х роках XIX ст. Тому в 1859 р. залізниця пройшла від Кракова до Перемишля, а вже через два роки звідси пролягла колія і до Львова. У 1872 р. через Перемишль був налагоджений залізничний зв'язок із Будапештом.
Объяснение:
