Потому что у северных народов, привыкших к холоду, быстрый обмен веществ, а у южных - довольно медленный. В течение года их организмы постоянно меняют скорость обмена, поэтому северян чаще всего разносит. Особенно весной и осенью. А у южных народов температура не так колеблется, как на севере поэтому они не толстеют. У северян маленький рост, потому что на севере мало Солнца и питательных веществ, в отличии от более южных регионов.
Выбирешь то, что надо
Майже чверть усього населення живе без цих рис, але ж без них людина не може уникати конфліктів й вигадує собі неіснуючі проблеми. Нам необхідно бути хоч трохи добрішими один до одного, розуміти та допомагати один одному.
Мені здається: у голові кожної людини лише думки про власне благо. Раніше теж не всі турбувалися про тих, хто поруч, але поняття доброта, толерантність та взаєморозуміння були близькими кожному. Зараз ситуація помітно погіршилася. Ми не вміємо толерантно відноситися до інших, розуміти та поважати думку співрозмовника, вміти вислухати та підтримати людину, яка хоче бути почутою. На жаль, не всі розуміють реальну загрозу для суспільства без щирих відносин між людьми. Більша частина населення гадає, що лише матеріальне становище відіграватиме значущу роль у нашому майбутньому, адже ми самі створюємо своє завтра і обираємо свій життєвий шлях, на якому все продається і купується. Люди дуже багато винайшли для комфортного життя, але тепер ми відгородилися один від одного високими парканами, не сподіваємося на підтримку інших, забули про довкілля, про кохання, повагу, честь, совість, вдячність, про близьких, рідних і чужих…
<span>Усі марять лише грошима, але життя, в якому на гроші моляться, безглузде, в ньому неймовірна кількість сутичок, непорозумінь та негараздів. Наше суспільство катастрофічно втрачає добрих, толерантних, щедрих людей і потребує поставити ці риси на перше місце. І навіть підлітки хочуть виділитися не за допомогою доброти, розуму, а так званими крутими звичками: курінням, пияцтвом, наркозалежністю, не розуміючи, наскільки це небезпечно для сьогоднішнього і майбутнього дорослого життя. </span>
Толерантність, терпіння, стриманість та взаєморозуміння - ці риси точно не притаманні сучасному суспільству. Лише небагатьом у нашій країні притаманне вміння вислухати та зрозуміти, почути і допомогти. Ми ніяк не схожі на зразкових людей, які допомагають один одному у важку хвилину, терпимо відносяться один до одного, дотримуються правил людяності по відношенню до оточуючих.
Скрізь сміття… Люди, які не зважають один на одного. Що можна подумати про таку країну? Лише одиниці уступають місце у тролейбусі, ведуть здоровий спосіб життя і намагаються зробити наше суспільство зразковим, а мільйони не знають, що таке добро, честь і совість. Так, ця правда дуже гірка, і треба взятися всім за розум, щоб виправити свої власні помилки . Це цілком можливо, якщо дуже постаратися - разом ми можемо зупинитися і не потрапити у провалля .
16 листопада в світі відзначався міжнародний День толерантності. Чи важливо сьогодні бути толерантними? З таким питанням ми, юні журналісти звернулися до оточуючих людей напередодні. І ось що ми почули…
<span>Юлія Олександрівна, 30 років: </span>
<span>— Звісно, толерантність сьогодні дуже важлива. Ми усі живі істоти і хочемо до себе відповідного ставлення. Тому в першу чергу людина </span>
<span>повинна залишатися людиною. А якщо вона не буде толерантною, то </span>
<span>буде схожою на тварину. Тоді все людство буде подібне до зграї </span>
<span>тварин. Я вважаю, що над собою слід працювати і вдосконалюватися, і </span>
<span>намагаюся відповідати визначенню толерантної людини. Що лежить в </span>
<span>основі толерантності? Це чемність, порядність, самоповага. Якщо </span>
людина поважатиме себе, вона поважатиме й інших.
<span>Настя, 13 років: </span>
— Як на мене, толерантність означає ввічливість. Толерантність дуже допомагає людям в житті. Толерантні люди мають багато друзів, з ними приємно спілкуватися та проводити час. Я розумію, що не завжди буваю ввічливою, і дуже хочу це виправити. Буду вчитися хорошим манерам та майстерності спілкування з людьми.
<span>Ігор Васильович, батько: </span>
— Про поняття толерантності ніхто не розкаже краще, ніж Біблія. Там є такий вислів “Стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе”. Оце і є толерантність.
<span>Жанна, продавець: </span>
— Мій син Славко — найменший у класі, через це однокласники часто глузують з нього та ображають. Цих дітей не навчили поняттю толерантності та поваги до людей, і через це страждають інші. Тому вважаю, що необхідно змалечку прищеплювати дітям основи поведінки в суспільстві, буде краще і для них, і для оточуючих.
Катерина Дмитрівна, методист:
— Толерантність — це любов до оточуючих: і малих, і старих, до всього живого. Це внутрішній стан людини, її стиль життя. Якби усі люди були толерантними, на світі жилось би краще. Тоді б усі поважали природу, братів наших менших, історичні пам’ятки, культуру. Я намагаюся бути толерантною, а наскільки в мене це виходить, нехай оцінюють інші.
Поділившись своїми і не тільки своїми думками, я сподіваюся знайти однодумців - людей, небайдужих до того, в якому суспільстві будуть жити їхні діти і онуки. Зробімо правильні висновки! Це дуже важливо для тих, хто прагне мати морально і фізично здорових дітей.
<span>Я дуже вдячна, що ви знайшли декілька хвилин і прочитали мій твір.</span>
История фартука
Фартук появился на свет еще в древние времена и популярен он по сегодняшний день.
За свою многовековую историю его внешний вид практически не изменился. А началось всё в Древнем Египте. Изначально передник использовали мужчины. Госслужащие применяли драпировку, которую монтировали к поясу. Тот являлся узкой кожаной полоской.Через некоторое время фартук стал неотъемлемой частью одежды.
Как гласит история возникновения фартука, вся его масса держалась за пояс. Средина была трапециевидной формы, иногда и треугольной.
В Древнем Египте все церемонии проводились только с передником, который одевали правители. Ученые узнали это благодаря многочисленным памятникам.
Данный элемент одежды широко распространялся среди представителей остальных древневосточных народов. В частности это касается стран Азии. По истечении времени фартук стал очень популярным, что получил признание в Европе. В бронзовую эпоху его использовали жители Крита, в особенности мужчины.
Одеть данный элемент – это целое искусство, здесь главное, чтобы он ниспадал углом в передней части. К тому же необходимо следить за вертикальной кромкой, дабы она косо шла от бедра к колену, расположенному на противоположной стороне. Как и полагается, ткань должна украшаться цветным узором.
Рабочее предназначение фартук получил уже во времена средневековья. Ведь платье, в котором свою деятельность ведет домохозяйка, необходимо было чем-то покрывать. Позже передник стали применять сапожники, кузнецы, повара и другие специалисты. Что касается цеховых мастеров, то они вообще считали, что без этого элемента одежды им вообще нельзя работать.
