Гори прокинулися зі сну
Сьогодні я як ніколи прокиналася рано
у моеї матінки срібні руки
у Каті є срібні сережки
вітер тихо шепоче у млі
подруга шепоче на вухо якусь новину
зима співае чарівні пісні
я дуже гарно співаю удома
місяць с зірками по небу ходять
я люблю ходити до школи
Людська байдужість – це страшна хвороба, якою заражена більшість населення планети. Постійна заклопотаність, велика кількість проблем, недовіра до навколишнього світу – це все робить нас байдужими. Досить часто нам простіше не звертати увагу та уникати негативних емоцій чи зайвого клопоту аби лише не задати собі нових проблем.
Важливо те, що не тільки молоді люди є такими, а й у великій своїй більшості люди більш старшого віку стали байдужими до оточуючого середовища. А що вже говорити про молодь, коли покоління, що їх виховує таке.
Мені здається, багато чого починається зі звичайного егоїзму, що заклався ще у дитячому віці. Власне «я» стає у людей понад усе на світі. Можливо, зараз час такий? Я не маю великого досвіду, щоб порівняти і зробити аналіз. Але дідусь часто говорив мені, що раніше люди були довірливіші, добріші, уважніші. Він казав, що люди допомагали один одному і не просили за це плати чи відпрацювання. А тепер багатьох так і виховують: покладайся тільки на себе, нічого для інших задарма не роби, допоможеш іншому – відбереш у себе.
дієслово, однина, жіночий рід, загальна назва.
Я можу порадувати своїх рідних хорошою навчанням,<span>сумирним поведінкою. Ще я радую своїх рідних і близьких тим що допомагаю їм. Так само я дзвоню рідним їм приємно почути мій голос, вони раді що у мене знайшовся час зателефонувати їм в будні. В який не будь свято я дарую подарунки і їм дуже приємно. Ще я жартую і стараючь нессоріться зі своїми близькими та рідними.</span>
Вода,лазити
Водолаз-основа
ит суфікс
и закінчення