1) Машина зупинилася на вулиці, де були маленькі дерев"яні хатки. 2) Спалахувало листя золотим вогнем там, де на нього потрапляли сонячні промені. 3) Усі мої мрії, усі мої думки, де ти, кохана. 4) Тумани розляглися там, де були болота. 5 ) Я їду туди, де мене чекають.
довго і важко ми йшли по снігових заметах.
дзвінко і весело звучить шкільний дзвінок.
Сьогодні на вулиці жарко,спекотно і задушливо.
Справа,зліва,навкруги з"явилися маленькі мишенятка.
Сова полює на мишей лише вночі та вранці.
Бути людиною
Кожен з нас іноді замислювався над питанням, що означає бути людиною. І кожна людина відповість на нього по-різному, адже у кожного своє життя, свої цінності та власне світосприйняття. Хтось може вважати, що людина це лише маленька частка в єдиному механізмі суспільства, а хтось вірить, що одна людина спроможна міняти історію. Але майже всі люди бажають бути гідними та мати повагу серед оточуючих.
Люди бувають різними, зустрічаються іноді і такі, яких взагалі важко назвати людиною. Для мене людина – це в першу чергу той, хто слухає свою совість, хто намагається зберегти свою гідність навіть у самих тяжких випадках. Всіх нас з дитинства вчать хорошим рисам характеру. Наприклад, чесність та вірність. Тут я повністю погоджуюся, з чесними людьми приємніше спілкуватися. Вірність, на мою думку, це взагалі найважливіша якість. Без вірності людина ніколи не зможе мати гідних друзів та щасливу родину. Можна ще довго перераховувати хороші якості людей, такі як дружелюбність, відповідальність, почуття обов’язку, цілеспрямованість та інші. Кожна людина сама обирає свій подальший шлях, на це впливає виховання в сім’ї, оточення друзів та знайомих, освіта та індивідуальне прагнення до розвитку чи навпаки.
<span>Я вважаю, що мені пощастило. В моїй родині нема місця для поганих якостей. Мене завжди вчили поважати старших, жити по совісті та нести відповідальність за свої вчинки. Щоб стати справжньою людиною я намагаюсь гарно вчитися, брати приклад тільки з хороших людей, допомагати всім, кому потрібна моя допомога. Я хочу бути вірним </span>другом, а в майбутньому мати щасливу сім’ю та навчити своїх дітей тому, чому вчили і мене.
<span>Справжня людина в будь-якій ситуації залишиться людиною, і в робочому колективі, і в сімейних відносинах, і по відношенню к природі та своєму суспільству в цілому.</span>
Хліб у моєму житті
Хліб у моєму житті, як і в житті кожного українця, займає дуже почесне місце. Кожного разу, коли я відрізаю собі окраєць духмяного хіба, я згадую про те, якою тяжкою завжди була праця хлібороба. Зі спогадів моєї бабусі я знаю, що мій прапрадід був селянином. Він пахав землю кінним плугом і жав пшеницю та жито серпом. Мені важко навіть уявити, як це тяжко - з ранку до вечора працювати у полі, під спекотним сонцем. Тому я розумію свою бабусю, яка мене малого сварила, якщо я кидав шматок хліба. Вона змалку розповідала мені про те, що хліб - це набагато більше, ніж просто їжа. Вона навчила мене поважати хліб, який, як каже відоме прислів'я, "всьому голова". Навіть тепер, коли працю хлібороба значною мірою полегшує техніка, особливе ставлення до хліб заишається нагадуванням про ті часи, коли кожна паляниця діставалася селянину тяжкою працею від світанку до заходу сонця.
[п'йеса] и наголос на е постав