Калина – символ українського народу. З цією квіткою у народних піснях порівнюють гарну дівчину. Калина прикрашає український віночок, її можна побачити на вишиванках. Білий цвіт символізує чистоту почуттів та надію на кращу долю. Червоні грона – символ крапель крові, що пролилася борцями за волю. Зелене листя – пробудження молодого покоління – надії нації.<span> Таким чином, калина символізує красу, продовження роду. </span>
Прийшла чарівниця зима. У засніженому саду тихо , мляво . Чуєш : « Пінь – пінь , чержж ! » Це кричать птахи . Дзвінко , голосно . А потім так само проспівала : « Пили -пили- пили ! Ци -ци -ци -пі ! Ін -ча -ін -ча ! »Так звучить пісня синички . Але виразно чути й інша пісенька : « Чет- че! Пі -ю- ті ! Чи-чи – чи-чи »! Так співає чечітка . Обидві птахи сноровисто бігають по гілках . Синиця і влітку живе в саду , а чечітка прилітає тільки на зиму. Але це не заважає їм дружно жити і радіти сонячному зимового дню. Птахи – друзі саду . Вони вишукують шкідників на деревах і чагарниках і знищують їх у великій кількості. Це, мабуть , найкорисніші для лісу птиці – рухливі , спритні . Вони харчуються переважно комахами . Роздовбувати кору дерев , шукають і знаходять личинок шкідників. Синиці дуже прив’язуються до людей. У нашій країні широко поширена велика синиця , галка , московка . Найбільшу користь для саду приносить перша з них. Це осілий птах , що кочує лише частково. Гніздитися вона починає рано , коли ще лежить сніг і б’ють морози . Тому гніздо робить дуже тепле , вибираючи для нього місце в дуплах дерев , в щілинах колод дерев’яних будинків. Синиці завжди знаходяться в русі , але в холодну пору року не завжди здатні прогодуватися .. Тому багато їх гине від голоду і холоду. Допомогти перезимувати синичка просто – потрібно робити в годівниці і не забувати насипати в них корм. Годівниці можна робити різні , але хочеться , але хочеться , щоб у них були автоматичні годівниці , в які сніг не потрапляє. Зерно в них висипають відразу на 5 – 6 днів і навіть десять днів. Корм в такій годівниці не псується. Від того , як добре ми допоможемо синичка та іншим зимуючим поруч з нами птахам , залежить урожай плодових дерев у наших садах. Та й просто знати , що зробив добру справу , не дав загинути птахам , дуже приємно.
Великі стиби, місячної доріжки, відривала від доріжки, відривала іноді.
Мамо, я хочу тобі розповісти, що з нами було, коли ти нас залишила з татом, а сама поїхала у відрядження.
Уяви, моя люба, що першого ж ранку після твого від"їзду ми примудрилися проспати. Тато прокинувся тоді, коли йому вже треба було бути на роботі. А мене розбудив, коли в школі вже почався перший урок.
Я йому кажу: "Татусю, мене в школі будуть сварити за запізнення". А він: "А давай, синку, зробимо сьогодні собі вихідний". Я з ним радісно погодився. Ми поснідали яєчнею, сосисками, хлібом і кавою. До речі, було дуже смачно. За сніданком сперечалися: тато хотів піти на риболовлю, а я - у зоопарк. Я його переконав, що зоопарк цікавіше. Туди, мамусю, ми й пішли. Побачили всіх: ведмедиків, зміючок різних, тигрів, левів, верблюдів. Але найцікавіше було біля клітки з мавпочками. Знаєш, мам, вони такі непосидючі! День промайнув дуже швидко і цікаво. Мені сподобалось. А коли ти наступного разу поїдеш у відрядження, мамочко?
Не пером пишуть <em>(</em><em>присудок</em><em>)</em>, а умом - узагальнено-особове речення
Перед розумом і сила <em>(</em><em>п</em><em>і</em><em>д</em><em>м</em><em>е</em><em>т</em><em>)</em><em />поступається <em>(</em><em>присудок</em><em>)</em><em>.</em><em /><em>-</em><em />2складове речення
