<span>Майже сімдесят років минуло відтоді, як
закінчилася одна з найстрашніших воєн в історії людства — Друга світова
війна. Але кожен раз гортаючи сторінки книг про війну, ми занурюємося в
атмосферу людських страждань, болю й жаху. Цього не можна уникнути і
залишитися байдужим тут теж не можна.<span>Оповідання М. Шолохова «Доля
людини» — один з таких творів. Головний герой — Андрій Соколов
розповідає випадковому зустрічному історію свого життя. Він іще не почав
говорити, а ми вже знаємо, навіть не знаємо, а відчуваємо, що
розповідь ця буде важкою. Та й не може вона бути іншою в людини, «очі»
якої, «немов присипані попелом, сповнені такою непереборною смертною
тугою, що в них важко дивитися». Андрій з дитинства був самотній: батьки
його та сестричка померли від голоду. Зустріч з Іриною стала для нього
подарунком долі. Ірина, яка сама виросла в дитбудинку, зрозуміла й
обігріла парубка. Усе в їхньому житті складалося так, як мріяли.</span></span>
Ластоногое млекопитающее из сем. тюленей.
Конечно . Ведь иногда мы не можем передать ту боль , которая у нас в душе словами . Поэтому мы и плачем . Слезы , могут успокоить нас , если нам сильно обидно через кого то .
1
"Жизнь за царя" Глинки
2
"Борис Годунов" Мусорского
3
"Пиковая дама" Чайковского
4
"Князь Игорь" Бородина
5
"Золотой петушок" Римского-Корсакова
1. Субъектом в данном случии будет гражданин Носов!!
