Па́поротники, или папоротниковидные растения (лат. Polypodióphyta), появились на Земле около 400 млн лет назад в девонском периоде палеозойской эры. Они были настоящими гигантами и во многом определяли облик нашей планеты. Папоротники составляли целые леса. Cейчас древовидных папоротников на земле осталось мало.
Современные папоротники намного меньше, чем в предыдущие геологические периоды. На земле существует около 300 родов и более 20000 видов папоротников. Папоротники встречаются в лесах — в нижнем и верхнем ярусах, на ветвях крупных деревьев, а также в расселинах скал.
У папоротников сложные листья.
Размножаются спорами. Перисторассечённый лист папоротника называется вайя.
Черты сходства они используются для размножения различие у спор - гаплоидный набор кареотип, у семян диплоидный зародыш и гаплоидный эндосперм споры образуются мейозом, семя в результате митозов после капуляции споры одноклет семя мноклет
<span>Скелет людини подібний за будовою до скелета ссавців. Однак у ході еволюції в його будові з'явилися специфічні особливості, пов'язані з прямоходінням, використанням верхніх кінцівок—рук, як знарядь праці, а також з прогресивним розвитком головного мозку. Тіло людини займає вертикальне положення і спирається тільки на нижні кінцівки. Хребет має 4 вигини: два вперед — шийний і поперековий, і два назад — грудний і крижовий. Завдяки цим вигинам хребет набув S-подібної форми, що забезпечило його пружність при ходьбі та пом'якшило поштовхи тіла. Тіла хребців збільшились за розмірами та масою, починаючи від шийного і закінчуючи крижовим відділом. Це пов'язано зі збільшенням навантаження на нижні відділи хребта. Вертикальне положення тіла, при якому внутрішні органи тиснуть своєю вагою в напрямку, протилежному грудині, привело до розвитку плоскої та широкої грудної клітки. Одна з найхарактерніших рис скелета людини — будова руки, що стала органом праці. Прогресивного розвитку зазнав перший великий палець, протиставлений іншим, а також диференціювання рухів пальців. За допомогою кисті руки людина виконує різні дії — від найточніших маніпуляцій до сильних захватів.Пояс нижніх кінцівок людини широкий, чашоподібний. Він є опорою для внутрішніх органів черевної порожнини. Кістки нижніх кінцівок більш масивні, довші й міцніші від кісток рук. Стопа та пальці ноги під час ходьби та бігу витримують вагу, пересувають тіло та зберігають рівновагу при зміні його положення. Пружні подушечки стопи та її склепіння пом'якшують поштовхи тіла під час ходіння, бігу, стрибків.
</span>
ОТРЯД ПРЯМОКРЫЛЫЕ - ORTHOPTERA
Прямокрылые - одна из наиболее известных групп насекомых не только потому, что все знают крупных кузнечиков и сверчков, но и потому, что среди них очень много опасных вредителей сельского хозяйства. Издавна и до сих пор полчища саранчи уничтожают огромные площади посевов, оставляя за собой голую землю. Огородникам хорошо знакома медведка.
Большинство прямокрылых - крупные насекомые, обычно с хорошо развитыми крыльями, сильными задними ногами и крупной головой с грызущими челюстями. Многие прямокрылые питаются растительной пищей (большинство саранчовых), часть видов всеядна (кузнечики, сверчки и медведки), среди кузнечиков встречаются и хищники. Усики могут быть длинными (длиннее тела) и более короткими (короче половины тела). По этому признаку прямокрылых разделяют на 2 подотряда - длинноусых (Dolichocera) и короткоусых (Brachycera).
Прямокрылые - насекомые с неполным превращением. Из яиц у них выходят личинки, которые имеют такой же вид, как и взрослые насекомые, только очень маленькие. Кроме того, у личинок не развиты крылья. В остальном они точная копия своих родителей и питаются так же, как и взрослые насекомые.