У наших лісах у садах і на левадах дуже багато різних птахів і дрібних звірів.Розлогі степи просторі пахучі луки з численними озерами й річками,що густо поросли осокою, очеретом та еущами,тежжобрий притулок для дичини.Тут водиться багато всякоі птиці,риби,диких бджіл та невеликих звірків.Тому не дивно,що є багато охочих побачити пташок,спіймати рибу,скоштувати дикий мед тааолювати на звірів, особливо на зайців.Але не можна вбивати тварин та любити іх
Апостроф ставиться,якщо перед губними "в","п","б" стоїть голосна буква.Якщо приголосна-тоді не ставиться.Наприклад,у слові "слов'янські" перед буквою "в" стоїть голосна "о"-апостроф ставиться.У слові "святині" перед буквою "в" стоїть приголосна "с"-апостроф не ставится.
Мати (підмет, іменник) вірила (присудок, дієслово): земля (підмет, іменник) усе (додаток, займенник) знає (присудок, дієслово), що (додаток, займенник) говорить (присудок, дієслово) чи (сполучник) думає (присудок, дієслово) чоловік (підмет, іменник), вона (підмет, займенник) може (присудок, дієслово) гніватись
(присудок, дієслово)
і (сполучник) бути
(присудок, дієслово)
доброю (присудок, іменник) , і (сполучник) на (прийменник) самоті (обставина, іменник) тихенько (обставина, прислівник) розмовляла
(присудок, дієслово)
з (прийменник) нею (додаток, займенник), довіряючи (обставина, дієприслівник) свої (обставина, займенник) радощі (обставина, іменник), болі
(обставина, іменник)
, просячи
(обставина, дієприслівник)
, щоб (сполучник) вона (підмет, займенник) родила (присудок, дієслово) на (частина присудка-фразеологізму, прийменник) долю (присудок, іменник) всякого (додаток, займенник): і (сполучник) роботящого (додаток, прикметник), і (прийменник) ледащого (додаток, прикметник).
Схема: [ ] : [ ], (що ), [ ], і [ ], щоб ( ). Питання треба поставити від другого головного речення до першого підрядного (що?), від четвертого головного речення до другого підрядного (що?).
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (безсполучниковим з відношенням одночасності, сполучниковим сурядним з єднальними відношеннями і сполучниковим підрядним); 1 блок - [ ] : [ ], (що ), [ ] - складне речення з різними видами зв"язку (безсполучниковим і сполучниковим підрядним); 1 просте речення: двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 2 просте речення: головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 3 просте речення: підрядне з"ясувальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками; 4 просте речення: двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками; 2 блок -
[ ], щоб ( ) - складнопідрядне речення; 1 просте речення - головне, двоскладне, поширене, неповне (пропущений підмет мати), ускладнене однорідними відокремленими обставинами; 2 просте речення - підрядне з"ясувальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними додатками.
