У 1668 році Петро Дорошенко призначив Дем'яна Многогрішного наказним гетьманом Лівобережної України, оскільки сам був змушений повернутися на Правобережжя. Наступ московських військ під командуванням князя Григорія Ромодановського на Сіверщину (на Ніжин і Чернігів), відсутність військової допомоги від Петра Дорошенка, сильні московські залоги в містах, тиск промосковськи налаштованої частини старшини і православного духовенства (особливо Чернігівського архієпископа Лазаря Барановича) примусили Дем'яна Многогрішного піти на переговори з царським урядом.
З іншого боку, він мав власні амбіції — титулу «Наказного гетьмана Сіверського» йому було замало, прагнув поширити владу на все Лівобережжя. 17 грудня 1668 зібрано елекційну раду в Новгороді-Сіверському:
Таким чином, за допомогою компанійців, Многогрішний був обраний «сіверським гетьманом» та від імені всієї старшини присягнув на вірність царю. Москва втім, з огляду на сумнівний перебіг «вільних виборів» не визнала його титулу до Глухівської наради[5].
Тоді повернулися звідти Максаківський ігумен Ширкович та обозний Петро Забіла, яких посилала торік старшина провести переговори з Московщиною після війни Іоанна Брюховецького. Посли домовилися про обрання нового гетьмана, бо Петро Дорошенко, як гетьман Правобережжя за Андрусівською угодою 1667, яка поділила Україну між Річчю Посполитою й Московією, не міг мати двох сюзеренів.
1) 2
2) 2
3) 4,2,1,3,5
4)2,6
5)3
6)2
7)2
8)2
9)1 в
2а
3б
4д
5 г
10)1 в
2г
3 д
4б
5 а
11) 1- развал Золотой Рады
3- захват Сибирского ханства
4- приказы
6- реформы
12) в
Второе зе́мское ополчение — возникшее в сентябре 1611 года в Нижнем Новгороде продолжало активно формироваться во время пути из Нижнего Новгорода в Москву, в основном в Ярославле в апреле — июле 1612 года. Состояло из отрядов горожан, крестьян центральных и северных районов России. Руководители — Кузьма Минин и князь Дмитрий Пожарский. В августе 1612 года с частью сил, оставшихся под Москвой от Первого ополчения, разбило польскую армию под Москвой, а в октябре 1612 года — полностью освободило столицу от оккупации интервентами.
Видимо идёт речь о монополии на ядерное устройство которой обладали США в период с 45 по49годы
Продолжение закрепощения крестьян. Свободные крестьяне могли бы пополнять рынок наемной рабочей силы, без которого развитие капитализма не возможно, так как для работы на предприятиях требовались свободные руки. К тому же капитализм основан на частной собственности, а основная масса населения - крестьяне - была от нее отчуждена.