Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.
Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.
<span>Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос. </span>
<span>І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним. </span>
<span>Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ. </span>
<span>Такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам'яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім'ю, про родинні традиції. Про це так гарно написав Андрій Малишко: </span>
<span>Та де б не ходив я в далекій дорозі, </span>
Я вважаю, що подані речення є текстом. Адже текст - це з'язане і цілісне повідомлення, що підпорядковане єдиній темі. Довести, що сукупність поданих речень є текстом пропоную так: ⇒У цьому тексті можна виділити тему: розпровідь калину. ⇒ Є зв'язність. Тобто речення мають логічну послідовність. Спочатку розповідається про гілочки калини, потім - про птахів, що нею живляться. ⇒Є мовні засоби св'язку між реченнямии. Наприклад, у тексті такими засобами є займенник: <span>Сюди прилітали журавлі.Вони відлетіли у вирій. (займенник вони)
Заголовок можна дібрати такий: "Кущ калини", "Калина взимку". </span>
Я люблю свою батьківщину, за те що я народилась на Україні і насамперед я патріотка своєї держави. І взагалі, як можна не любити країну, яку оспівували великі поети і не лише українці, а й заморські письменники. Як можна не закохатись у квітучі сади, що розквітають на весні, у росяні літні ранки, у соловейка, що пробуджує нас від сну?Потрібно бути дійсно черствим душею і запеклим меланхоліком, щоб неоцінити усієї краси нашого маленького світу, що з кожним днем цвіте і буяє.
Я мрію щоб моя кімната була великою та гарною . Щоб там був просторий стіл куди можна б було покласти мої книжки та зошити , у кімнаті можна прибити полиці куди я можу покласти свої улюблені книжки .
Я гадаю нам требе піклуватися всім про природу!Її треба берегти!Завдяки природі ми живемо природа дає нам життя!Природа дає нам поживу.Наприклад якби не було б природи не булоб курки, яка дає нам яйця, а з яєць небуло б смачної яєшні.Я живу в україні, я представник своєї держави і повинен (павинна) піклуватися про неї!