Водоросли размножаются половым и бесполым путем.
Как правило, бесполым путем водоросли размножаются в благоприятный период. Бесполое размножение осуществляется вегетативно (у одноклеточных — делением надвое, у многоклеточных — частями слоевища), спорами (неподвижными клетками) и зооспорами (подвижными клетками). Рассмотрим для примера бесполое (зооспорами) и половое размножение одноклеточной водоросли. Если водоросль подвижна, то перед размножением она теряет жгутики. Ядро и цитоплазма делятся пополам; затем происходит еще одно или два деления, в результате которых в одной и той же оболочке образуются 4–8 клеток. Эти мелкие подвижные клетки — зооспоры — выходят из оболочки материнской клетки и вырастают во взрослую особь.
В неблагоприятный период (высокая или низкая температура, накопление продуктов обмена в среде обитания при высокой плотности заселения, загрязнение водоемов) происходит половое размножение. Каждая клетка делится на много мелких половых клеток — гамет, которые потом попарно сливаются с гаметами другой особи, образуя зиготу, несущую в результате признаки обеих родительских особей. Последняя покрывается плотной оболочкой и зимует. Весной из зиготы выходит 4 зооспоры. Каждая из них дает начало новому растению.
Поведінка людини пов'язана з умовно-безумовної рефлекторної діяльністю і представляє собою вищу нервову діяльність, результатом якої є зміна співвідношення організму з зовнішнім середовищем.
На відміну від вищої нервової діяльності нижча нервова діяльність складається в сукупності реакцій, спрямованих на об'єднання, інтеграцію функцій всередині організму.
Вища нервова діяльність проявляється у вигляді складних рефлекторних реакцій, здійснюваних за обов'язкової участі кори великих півкуль і найближчих до неї підкіркових утворень.
Вперше уявлення про рефлекторний характер діяльності головного мозку було широко і докладно розвинене основоположником вітчизняної фізіології І. М. Сеченовим в його книзі "Рефлекси головного мозку". Ідейна установка цього класичної праці виражена в первісному, зміненому під впливом цензури заголовку: "Спроба ввести фізіологічні основи в психічні процеси". До І. М. Сеченова фізіологи і неврологи не наважувалися навіть поставити питання про можливість об'єктивного, чисто фізіологічного аналізу психічних процесів. Останні залишалися повністю відданими на відкуп суб'єктивної психології.
Ідеї І. М. Сєченова отримали блискучий розвиток в чудових працях І. П. Павлова, який відкрив шляхи об'єктивного експериментального дослідження функцій кори великих півкуль і створив струнке вчення про вищої нервової діяльності.
І. П. Павлов показав, що в той час як в нижележащих відділах центральної нервової системи - підкіркових ядрах, мозковому стовбурі, спинному мозку - рефлекторні реакції здійснюються за природженим, спадково закріпленим нервових шляхах, в корі великих півкуль нервові зв'язки виробляються і створюються в процесі індивідуального життя тварин і людини, в результаті поєднання незліченних, діючих на організм подразнень.
Відкриття цього факту дозволило розділити всю сукупність рефлекторних реакцій, що відбуваються в організмі, на дві основні групи: на безумовні і умовін рефлекси.
1 - 2 , 5 ,8
2 - 7
3 - 1, 3, 9
4 - 4
Насекомые - кузнечик, саранча, тараканы, клопы - являются звеном в цепи питания, наносят вред посевам.
Фотосинтез: углекислый газ + вода, а над стрелочкой солнечный свет > кислород и глюкоза
(если в виде формулы:
)
Дыхание: кислород + глюкоза > углекислый газ и вода
(в виде формулы:
)
Успеховъ.