"Вітаю, дорогі учні. Можете присісти"- доволі радісно каже учителька:"Сьогодні у нас досить цікава тема уроку"
"А про що?"- раптом запитує жвавий хлопчик нашого класу.
Не зробивши зауваження Миколі(так його звати), вчителька спокійно каже:"Темою нашого уроку є Щастя! ...Скажіть будь ласка, як ви міркуєте, чи може бути людина щасливою, не приносячи іншим користі?"
"На мою думку ні, адже справжнє щастя полягає в допомозі іншим, лише люди здатні робити нас щасливими"- розгублено відповідає Софійка.
"А я думаю, що це не так вже й і важливо, я вважаю що щасливим тебе робить твоє життя і вчинки"-впевнено відповідає Христинка
Вчителька у відповідь каже:"Але ж хіба вчинки не полягають у допомозі, ми ж допомагаємо друзям, батькам.."
Софійка промовчала, та все ж задумалась.
"А мені здається, що це найголовніше, адже коли ми комусь допомагаємо, то отримуємо подяку і радіємо"- каже Максим.
"Так, дійсно, ти вірно кажеш, допомога-це перш за все усмішка і подяка зі сторони інших, тому незабувайте про це!"- відповідає вчителька
Усі ще довго говорили про щастя та про допомогу іншим, висловлювали свої думки та переконувались, що щастя-це перш за все допомога та турбота про інших.
Я обожнюю свято день народження . На день народження я запрошую своїх родичів і друзів. Моя мама готує багато смачних страв. Також вона готує торт і прикрашає його свічками.Я накриваю на стіл . Приходять гості і вручають мені подарунки . Ми сідаємо за стіл . В кінці день народження я задуваю свічки на торті і кожному дають по шматочку торта.<span> </span>
Орудний в.(ким? чим?) п'ятьмастами. Надіюся, що допомогла.
Течія- 5 букв, 6 звуків, 3 склади.
1.П'ята була Домаха Карлючкiвна. Як ще змолоду дiвувала, так така була хороша, що й розказати не можна. Зростом собi невеличка: хоч у яку хату ввiйде, то головою стелi достане; суха та цибата; на головi волосся, як на кужелi вовна, а коли роззявить рот, так i лопата улiзе; нiсочок, як у рябця; а як дивиться з Конотопа очицями, так одним у Київ, а другим у Бiлагород, та й тi мов сметаною залiпленi; а личком бiленька, як чумацька сорочка, та ще к тому мов граблями уся твар її подряпана.
2.Зараз схопивсь, випозiхався, вичухався, помоливсь богу, нюхнув разiв тричi крiпкої роменської кабаки, прослухав, що йому читали, дав порядок i, зоставшись сам у свiтлицi, сiв на лавцi: голова йому нечесана, чуб не пiдголений, пика невмита, очi заспанi, уси розкудовченi, сорочка розхристана;
3.<span>Ходить по хатi, ходить та й погляда на свої глечики, горщики, кухлики, де з усякого звiра i з усякої гадини є молоко, що вона з них понадоювала, перевертаючись до кожної матки усе рiзно, щоб не жахались i давались доїтись. А усi тiї глечики, горщики, водянчики, кухлики стояли деяке на полицi, iнше на миснику, було й на припiчку, було й на самiй печi; яке вже поставлене на сметану, а яке ще стояло пiд лавкою та край помийницi. Пiд полом лежали усякi трави i корiння: мнята, любисток, терлич, папороть, собаче мило, дурман, усякi реп'яхи, куряча слiпота та й багато дечого. На полу на подушках лежав кiт муруговатий та усатий, i тiльки йому й дiла, що їв та спав та коли що було надума, то зараз до своєї хазяйки i озветься: "Няв, няв!"</span>