Петро Дорошенко – визначний державний, військовий та політичний діяч. Козацький полковник, брав активну участь у російсько-турецькій війні, учасник Хмельниччини. Гетьман України з 1665 по 1676 роки. Петро Дорошенко коротка біографія Петро Дорофійович Дорошенко народився 1627 в м. Чигирин в родині козацького роду. Завдяки своєму походженню Петро Дорофійович отримав прекрасну освіту – знав латинську та польську мови, письмову грамоту та багато читав. Ледь не досягши 30 років він стає полковником Прилуцького, а пізніше Черкаського і Чигиринського полків, що входили до війська Б. Хмельницького. Займав високе положення серед оточення гетьмана та вів переговори з польським та шведським урядами. Ще будучи на посаді прилуцького полковника Петро Дорошенко прояв себе як активний учасник російсько — української війни (1658-1659). Дорошенко був активним противником союзу з Московською державою та в якості чигиринського полковника їздив до Москви для того щоб домогтися скасування деяких пунктів Переяславських статей в 1660 році. В 1663 – 1664 роках Дорошенко стає генеральним осавулом при гетьмані П. Тетері. 10 жовтня 1665 рік –це визначна подія у його житті: Павло Дорофійович стає тимчасовим гетьманом Правобережної України, а на початку 1666 року на козацькій раді в Чигирині було підтверджено вибір старшини на його користь. Будучи гетьманом Петро Дорошенко провів ряд важливих реформ – встановив митну лінію, карбував власну монету, провадив колонізацію незалежних земель, утворив новий Торговицький полк, здійснював заходи по реорганізації внутрішнього життя українських земель. В 1667 році укладає військовий договір з Кримським ханством та розпочинає воєнні дії в Галичині, змусивши польський уряд визнати автономію Правобережної України та встановив українсько-польський кордон на річці Горинь. 8 червня 1668 року після вбивства І. Брюховецького його було проголошено гетьманом всієї України. Але ним він пробув недовго. Його супротивники уклали з Москвою Глухівський договір у 1669 році, що змусило Дорошенка на противагу йому підписати союзний договір з Османською імперією та розпочати війну зі ставленником Речі Посполитої М. Ханенком. Здобувши перемогу у 1672 році було укладено Бучацький мирний договір, який Москва розцінила як можливість захопити Правобережжя. Через його союз з Османською імперією, авторитет Петра Дорошенка серед населення почав стрімко падати і розчарувавшись у політиці свого союзника він вирішує зректися булави на користь Івана Сірка. Після зречення з гетьманства Дорошенко оселився в м. Сосниця (тепер Чернігівська область), проте через деякий час на вимогу царського уряду переїхав до Москви. В 1679-1682 роках Дорошенко був призначеним вятским воєводоюта мешкав беспосередньо у Вятці. Був тричі одружений, мав двох дочок і трьох синів. Його правнучкою, по лінії останнього шлюбу з Агафією Єропкиною, була дружина Олександра Пушкіна — Наталя Гончарова.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/petro-doroshenko-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Абсолютная монархия в Испании началась с воцарения династии Габсбургов. Первым испанским королем из этой династии был Карл I. Он и его сын Филипп II боролись с самоуправлением и сословным представительством отдельных владений Испании - Кастилии, Арагона, Валенсии, Каталонии, использовали инквизицию для борьбы с иноверцами. Колониальные захваты в Новом Свете использовались для того, чтобы питать испанскую экономику золотом, что привело к первой в истории Европы инфляции.
Образованные люди средневековья размышляли над тем, как устроено их общество, они и создали теорию трех сословий .
Согласно теории трех сословий, каждому человеку определено Господом место в одной из трех больших групп — молящихся, воюющих и работающих.
Первая группа — это духовенство,
вторая — рыцарство (сеньоры)
третья — крестьяне.
Общественное положение наследуется: сыну крестьянина также подобает стать крестьянином, как сыну рыцаря — рыцарем или же, скажем, аббатом. (Не случайно и сейчас сословиями называют такие общественные группы, в которых права и обязанности передаются по наследств
По мнению средневековых мудрецов, у каждого из трех сословий свои важные обязанности.
Каждое сословие необходимо остальным: ведь духовенство заботится о душах, сеньоры охраняют страну, крестьяне кормят всех остальных.
Чтобы лучше понять эту мысль, сравнивали общество с человеческим телом.
Ноги — это «работающие» , руки — это «воюющие» , а грудь — это «молящиеся» .
Можно ли себе представить, чтобы ноги ссорились с руками или они вместе интриговали против груди?
Так и в обществе все сословия должны жить в дружбе и каждое выполнять свой долг.
