Герой книги придумал увлекательную форму помощи Красной Армии: он со своими сверстниками окружил тайно заботой тех, кого оставили отцы и братья, ушедшие в армию. Ребята отмечали такие дворы красной звездой: это и старуха-молочница, семья лейтенанта Павлова, семья полковника Александрова. Тимуровская команда берет под свою защиту и охрану те семьи, у кого кто-то погиб на фронте. Ребята помогают воды принести. Сложить дрова в поленницу, поймать убежавшую козу. Их лозунг: «Сделай что-нибудь хорошее» .
Тимур учил помогать старым, больным, одиноким людям. Сам Тимур – рыцарь, он обладает великодушием не на словах, а на деле. Он ровен, корректен и со старыми, и с ребятами. Как горько ему, когда Ольга, не разобравшись, упрекает его за хулиганские поступки. «Если человек прав, он не должен бояться ничего на свете» . Он любит свою Родину, но понимает, что детям не место на фронте. Кто же останется со стариками и женщинами? Тимур всегда о людях думал: « Если будет каждому хорошо и спокойно, значит, всем будет хорошо и спокойно» .
Мудрость Тимура в желании отдавать, а не получать, любить свою Родину, уважать людей, мысли, слова, поступки сверять по Добру.
Основную идею добровольной взаимопомощи в конце повести Ольга выражает следующей фразой: "Ты о людях всегда думал, и они тебе отплатят тем же
Ответ:
4 5 1 3 6 2
Объяснение:
если что в первом рисунке посмотри на время там ровно 2 часа значит он обедает после школы
<span>Моя хата - с краю Тише едешь - дальше будешь Утро вечера мудренее ( не торопись принимать решение) Бди ( Козьма Прутков) Не знавши броду - не суйся в воду С сильным не борись, а с богатым не судись Своя рубашка ближе к телу Не прав волк, что кобылу задрал - не права и кобыла, что в лес забрела.</span>
<span>він думає. У екстремальній ситуації ці сили проявляються. Так і сталося з героєм розповіді Джека Лондона «Спрага до життя». Головний герой був шукачем золота. Удвох з товаришем, таким же самим шукачем щастя і багатства, вони поверталися додому. Кожен ніс золото, здобуте неймовірними зусиллями. Шлях до рідної домівки був неблизьким. Потрібно було здолати сотні миль. Навкруги ні житла, ні людей, ні можливості роздобути собі їжу. На шляху шукачів золота зустрілися дикі тварини.
Вони були досить виснажені. Біл, шкандибаючи, пішов вперед, залишивши далеко позаду свого товариша, кинувши його напризволяще. У того, що відстав, вистачило сил і мужності чинити опір обставинам - галону, негоді. Він боровся за своє життя, продовжуючи шлях. Він зустрівся з бурим ведмедем, вирішив було, що зараз кинеться на ведмедя і уб'є його, щоб роздобути собі їжу. У останню мить розсудливо передумав: сили були нерівними.
Що він їв? Рятували корені рогозу; у калюжах кілька разів йому зустрічалася рибка, і навіть кісточки оленяти, якого загризли вовки. На своєму шляху мужній шукач золота побачив кістки Біла - того загризли вовки. Чоловік не узяв золота загиблого товариша. Нарешті він дістався до великої води, де його, знесиленого, помітили з палуби китобійного судна моряки. Людину врятували. Як тут не згадати відомі рядки вірша угорського поета Шандора Петефи : «Коли ти чоловік - будь мужнім, знайди життєвий шлях…» Дійсно, герой Джека Лондона знайшов в собі сили здолати шлях смерті і при цьому він не втратив людської гідності, він не узяв золото Біла. І немає сумнівів, що і в подальшому житті серед людей цей шукач золота житиме гідно. Знову згадуються рядки з вірша Шандора Петефи :</span><span>…у вирі років
Тебе не здолають
Ні люди, ні світ.</span>Герой Джека Лондона бореться із[sms] слабкістю, з бажанням здатися - заснути, що може означати лише одно - смерть. Він бореться із страхом, голодом. Шандор Петефи пише:<span>…Борися і страждай
Але своєї волі
Нікому не віддай!.</span><span>Герой розповіді Джека Лондона «Спрага до життя» усю свою волю зібрав на боротьбу із смертю і переміг. Він залишився живим, оскільки прагнув до цього найбільше. Так що ж така справжня мужність? Щоб зрозуміти це, не потрібно долати пустирі і негоди, як шукачі золота. Іноді потрібно здолати самого себе навіть в дрібницях: лінь, зневага до кого-небудь, зрада, бажання комусь зашкодити. Потрібно бути завжди чесним. Тоді і тебе, як пише Шандор Петефи у своєму вірші «Коли ти чоловік - будь мужнім», «не здолають ні люди, ні світ»</span>