Полораправстл реполов прорва авторесса грамотна
Древняя легенда Черноморского побережья связана с Орлиными скалами и пересекается с древнегреческим мифом о Прометее. Согласно сказаниям коренных жителей именно к этим скалам прикован мифический герой, который добыл людям огонь вопреки запрету верховного бога Зевса.
В точности как в древнегреческом мифе Прометей обречен на бесконечные мучения: каждый день к нему прилетает орел и выклевывает печень, которая с рассветом следующего дня заново отрастает. Далее легенда коренных жителей расходится с древнегреческим мифом. Непокорного героя охранял бог Ахын – повелитель скотоводства и Черноморского побережья, который обитал на горе Ахун, что напротив Орлиных скал. Бог Ахын пристально наблюдал за исполнением жестокого приговора, но одна местная девушка по имени Агура не могла остаться равнодушной и каждый день тайно приносила воду герою. Однажды всевидящее око Ахына обнаружило девицу и в гневе превратило ее в горную речку, которая бежит у подножия скалы.
Орлиные скалы, фактически не видны со стороны Черного моря, что противоречит утверждениям легенды о хорошей обзорности места, в котором Прометей отбывал наказание. К тому же такой грозный страж, как бог Ахын, не мог после себя не оставить следа в древнегреческой легенде. Вероятно, помещение Прометея на Орлиных скалах — более поздняя версия, которая связана с привлечением внимания туристов к и без того популярному месту.
Памятник Прометею установлен у самого обрыва на вершине Орлиных скал в 1998 году. Автором проекта выступил омский скульптор Александр Капралов
Калашников в драке с опричником защищал честь жены, за которой так усердно пытался ухаживать Кирибеевич. Опричник согласился на честный поединок, предложенный им Калашниковым. Купец убил его... Но царь, которому служил Кирибеевич разгневался на Калашникова, ведь он убил его лучшего бойца! Купец скрыл от царя то, что в драке он отстаивал честь семьи, и это стало его главной ошибкой. Иван Васильевич не видя ясного мотива поединка сильно разозлился на Калашникова и приказал казнить его.
Смысл поединка между опричником Кирибеевичем и купцом Калашниковым в том, что первый полюбил замужнюю женщину, а второй лишь защищал честь семьи.
Драма “Талан” присвячена М. К. Заньковецькій. Молода акторка Марія Іванівна Лучицька палко закохана у сцену і має великий талант, тому користується шаленим успіхом у публіки. Цьому дуже заздрить її колега по сцені Катерина Квятковська. Вона намовляє проти Лучицької режисера Котенка. Лучицька всією душею любить сцену і проживає кожну свою роль настільки, що мусить декілька днів потім відпочивати – болить серце. Крім того, Лучицька закохана у панича Антона Квітку. І, коли він пропонує переїхати до нього на хутір, вона кидає сцену. Минає півроку. Лучицька все частіше згадує сцену, бо розуміє, що Антон віддалився. Мати Антона, Олена Миколаївна, настроює його проти Марії. Говорить синові, що Марія з кимось листується, показує йому один з листів (насправді уривок з п’єси). В цей час до Марусі (так Марію ласкаво називають ближні) приїздить її давній друг Лемішка і повідомляє про весілля своєї дочки Маринки (яку Лучицька дуже любить) і Жалівницького. Антон ревнує Марусю. Листа від Маринки він рве, бо думає, що то лист від коханця. Він виганяє Лучицьку з дому. Акторка повертається в театр. Вона хворіє – часто болить серце, але, не зважаючи на це, вона продовжує грати. Довідник цікавих фактів та корисних знань. У театр навідується Квітка. Разом з розлюченою Квятковською, ролі якої віддали Лучицькій, вони дивляться виставу за участі Марії. Посеред вистави Квітка починає кричати, чим і зриває її. Марія втрачає свідомість прямо на сцені. Лучицька вдома у ліжку слабує. Поряд з нею Маринка, няня Палажка і часті гості – колеги і шанувальники. Квітка після інциденту в театрі втратив розум і потрапив у божевільню. Квятковську обікрали, а Котенко, як власник театру, терпить збитки. Лучицька помирає в оточенні своїх прихильників.
