Н. Тисяча двісті сімдесят шість
Р. Тисячі двохсот сімдесяти шести
Д. Тисячі двомстам сімдесяти шести
З. Тисячу двісті сімдесят шість
О. Тисячею двомастами сімдесятьма шістьма
М.(на) тисячі двохстах сімдесятьох шістьох
Без шестидесяти грамів
до восьмидесяти кілограмів
у сорока тоннах
після тридцяти одного кілометра
близько дев'ятиста метрів
під сімома вітрами
хлівець для п'яти овець
перевірити у двадцяти шести учнів
записати на дев'яти аркушах
ста восьмидесяти трьом пасажирам
Дорогі <u>бабуся та дідусь</u>
У нас все добре. На цих канікулах, моя молодша сестра приїде до вас. Сподіваюсь ви цьому раді. Якщо я зможу, то теж приїду. <u>Бабусю</u>, сподіваюсь ти спечеш нам свій періг із яблуками. А ти, <u>дідусю</u>, зроби нам гойдалку, чи ти вже її зробив? Як у вас справи? Чекаю відповіді.
Ваші онучки.
*підкреслені <u />- звертання
Залізобетон, лісостеп, шлакоблок, трикутник, філолог, зоологія, газопровід, перекотиполе, сторіччя, чорнозем, вертоліт, пароплав, магнітолог, нумеролог, самохід.
РАНОК СОНЦЯ. За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве. Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки людей. Заіскрилась зеленим килимом земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день.
