<em> Небезпечна знахідка</em>
<em>Був теплий літній ранок Мишка саме вчора приїхав до бабусі . І вирішив завтра піти до лісу</em>
<em> Це була його несподівана ідея , щоб допомогти бабусі . Він хотів зібрати гриби та ягоди. Я не знав достовірно які гриби та ягоди треба збирати . Я що бачив те й збирав . Лише згодом я зрозумів , що зробив помилку , але я тоді й не знав що пів кошика це отруйні гриби .</em>
<em> Я зварив суп з грибів і дав бабусі скуштувати , а потім і сам зїв . Через годину бабусі та мені стало погано , але допомога приїхала вчасно</em>
<em> Цей випадоке став мені уроком на все життя . </em>
Неволя-рабство недовір'я-підозрілість неприязнь-ворожість неправда-обман неслава-Ганьба немилість-опала. В неволі завжди смуток ганьба і обман
Фразеологи́зм<span> (</span>фразеологи́ческий оборо́т<span>, </span>фразе́ма<span>) — это свойственное только данному языку устойчивое словосочетание, значение которого не определяется значением входящих в него слов, взятых по отдельности. Из-за того, что фразеологизм (или же идиому) невозможно перевести дословно (теряется смысл) часто возникают трудности перевода и понимания. С другой стороны такие фразеологизмы придают языку яркую эмоциональную окраску. Часто грамматическое значение идиом не отвечает нормам современного языка, а являются грамматическими архаизмами. Пример таких выражений в русском языке: «остаться с носом», «бить баклуши», «дать сдачи», «дурака валять», «точка зрения» и т. п.</span>
чесність - жіночий ;
вовчище - середній ;
синь - середній ;
олень - чоловічий ;
ластівка - жіночий ;
журі - середній ;
честь - жіночий ;
акварель - середній ;
<u><em>Звертайся )</em></u>
Називний хто? що? хмара
Родовий кого? чого? хмарі
Давальний кому? чому? хмарі
Місцевий на кому? на чому? на хмарі
Орудний ким? чим? хмарою
Знахідний Кого? що? хмару
Кличний (без питання) хмарко
